Кліматичні зміни в Україні ми вже відчуваємо на власному побуті, а війна лише загострює проблеми. Літо приносить аномальну спеку і посухи, які чергуються з раптовими руйнівними зливами, а в деяких регіонах через це взагалі ризикують зникнути малі річки.
Як кліматичні зміни в Україні впливають на рослини і тварин, як підняття рівня моря може "відібрати" площу розміром з область та що може рятувати українські міста від спеки влітку – в інтерв'ю
Фото: як зміни клімату впливають на воду, землю, людей і все довкілля в Україні (інфографіка РБК-Україна)
Часті посухи і паводки. Як проявляються зміни клімату
– Як на нас впливають зміни клімату саме в контексті України?
– Думаю, кожен українець і українка, і навіть часто молодші люди, можуть сказати, що вони ці зміни вже так чи інакше вже самі бачили. Це, наприклад, майже безсніжні зими.
Розумію, що цього року зима була інша, але це скоріше виняток. Вона була саме такою, якою зима повинна бути в наших широтах, хоча не без особливостей.
Ці зміни ми бачимо вже у власному житті: від безсніжних зим до хвиль тепла влітку, коли тримаються дуже високі температури протягом довгого часу. Щороку ми бачимо повідомлення про посухи в одних місцях, або навпаки, паводки в інших регіонах, і їх стає все більше і більше.
Такі явища стають і інтенсивнішими, і частішими. І, на жаль, набагато сильніше впливають на наше життя. Наприклад, за кілька годин може випасти половина чи місячна норма опадів, а потім дощів не буде зовсім ще дуже довго.
В різних регіонах України ці процеси можуть проявлятися дуже по-різному. Може бути збільшення кількості пожеж через підвищення температури та підвищену вразливість екосистем через вирубку лісів.
Україна відноситься до регіонів, які нагріваються швидше, які випереджають середні світові темпи потепління.
Глобальна температура на планеті зросла вже більше ніж на один градус (глобальна середня температура на планеті вже зросла на 1,3–1,4°C порівняно з доіндустріальним періодом (1850-1900 роки), причому більша частина цього потепління припала на останні 50 років – ред.), то, за даними наукових досліджень, в Україні середня температура локально зросла вже більше ніж на 3 градуси.
– А чому так, через наше географічне розташування?
– Це і географічне розташування, і вплив океанів, і вплив полярних регіонів, які самі теж теплішають швидше. Потеплення на більше ніж 1 градус – це таке середнє узагальнення для нашої планети. Але різні регіони планети нагріваються по-різному.
Україна разом з Європою теж знаходиться в тому місці, яке нагрівається швидше. Це означає, що в одних місцях як наслідок зміни клімату кліматологи прогнозують проблеми із водозабезпеченням і потенційні посухи, а в інших місцях можуть стати частішими підтоплення і паводки.
Може зростати дефіцит води, особливо на півдні та сході країни. Крім цього, можуть посилюватися ерозії ґрунтів і негативний вплив на сільське господарство.
Наприклад, сильна посуха влітку 2024 року охопила біля двох третин території України.
Дефіцит вологи і посухи. Що може загрожувати агросектору
– Який негативний вплив на сільське господарство може бути? Що ми зараз вже відчуваємо і що відчуємо пізніше? Наведіть кілька прикладів по регіонах.
– Зміна клімату вже сьогодні впливає на сільське господарство України, і цей вплив буде лише посилюватися. Насамперед ми спостерігаємо підвищення середньої температури, збільшення кількості та інтенсивності хвиль спеки, триваліші посухи, зміну режиму опадів і скорочення періоду зі стабільним сніговим покривом.
Все це безпосередньо впливає на врожайність та умови ведення аграрного виробництва.
– А які вже є приклади по регіонах?
– Найбільш відчутними ці зміни вже є в південних регіонах України. Зокрема, у степовій зоні (на Одещині, Миколаївщині, Херсонщині та Запоріжжі) аграрії дедалі частіше стикаються з дефіцитом вологи та посухами. Це знижує врожайність традиційних культур і підвищує ризик деградації та ерозії ґрунтів.
У центральних регіонах країни також збільшується кількість спекотних днів і періодів без опадів, а дощі дедалі частіше мають зливовий характер. Тобто замість рівномірного зволоження ґрунту за короткий час випадає велика кількість опадів, що може призводити до локальних підтоплень, змивання родючого шару ґрунту та втрати врожаю.
Фото: відбудова України має дати громадянам можливість змінюватися за принципами зеленого відновлення, – Соф’я Садогурська (інфографіка РБК-Україна)
У майбутньому зміна клімату може змінити придатність різних регіонів для вирощування окремих культур. Деякі культури можуть поступово зміщуватися на північ, однак це не означає, що українське сільське господарство лише виграє від потепління.
Втрати водних ресурсів, частіші екстремальні погодні явища та зростання ризику посух, імовірно, створять значно більше проблем, ніж нових можливостей.
Окремою загрозою є вплив зміни клімату на біорізноманіття. За прогнозами, при підвищенні глобальної температури більш ніж на 2-3°C під загрозою можуть опинитися 20-30% видів на планеті.
Це стосується і комах-запилювачів, від яких залежить значна частина сільськогосподарського виробництва. Скорочення їхньої чисельності може безпосередньо впливати на врожайність багатьох культур.
Саме тому сьогодні важливо не лише скорочувати викиди парникових газів, а й адаптувати сільське господарство до нових кліматичних умов: впроваджувати ефективне управління водними ресурсами, використовувати стійкі до спеки та посухи сорти культур, захищати ґрунти та посилювати здатність аграрного сектору протистояти екстремальним погодним явищам.
Малі річки в південних регіонах можуть зникнути взагалі
– Стосовно паводків – ось на Чернігівщині паводки були раніше як загалом природне явище, там бувають
– Певні природні процеси були в Україні і до того, тобто це не щось нове. Ми розуміємо, що Десна кожного року повинна розливатися, що Карпатські річки теж можуть навесні після танення снігу бути більш наповнені і формуються весняні водопілля.
Але через зміну клімату ці процеси стають часто і більш інтенсивними, і менш передбачуваними. Такі явища стає складніше прогнозувати.
Наприклад, для південних регіонів України є прогнози щодо потенційного зменшення водного стоку. А це може призводити до проблем з водопостачанням і навіть до зникнення малих річок в південних регіонах взагалі.
А в північних регіонах, зокрема на Поліссі або в Карпатах, в окремі моменти окремих років можуть спостерігатися більш інтенсивні паводки.
– Що виявило дослідження Екодії
– "Вода близько" – це рамкове дослідження потенційних наслідків для України від підняття рівня Світового океану, яке вчені вже спостерігають як наслідок зміни клімату.
Рівень Світового океану залишався практично незмінним упродовж тривалого часу, протягом останніх 3000 років його незначні коливання не перевищували 0,2 мм на рік .
Але за даними Міжурядової групи експертів зі зміни клімату за період 1901–2010 років середній глобальний рівень моря вже підвищився майже на 20 см і темпи зростання лише прискорюються.
Тому в цьому дослідженні ми поставили собі за ціль приблизно оцінити, як на прибережні території південних областей України можуть вплинути ці глобальні процеси.
І якщо не скорочувати викиди парникових газів, у 2100 році в Україні можна очікувати затоплення території площею майже 650 тисяч гектарів. А якщо враховувати підвищення рівня води через природні чинники, наприклад, шторми, то до 1 мільйона гектарів.
Це за площею майже як Тернопільська область. Найбільшого впливу можуть зазнати Херсонська і Одеська області та Крим.
Знову-таки, це не означає, що ці території обов’язково опиняться під водою. Але якщо справдяться найпесимістичніші прогнози вчених (тобто потепління до кінця сторіччя перевищить 4 °C), то до таких наслідків варто бути готовими.
Фото: кліматичні зміни значно впливають на врожайність в Україні (Getty Images)
Руйнування екосистем і забруднення. Як впливає війна?
– Який зв'язок між кліматичними змінами і війною в Україні?
– Зміна клімату та війна в Україні тісно пов’язані між собою і одразу в кількох вимірах. З одного боку, повномасштабна російська агресія створила для України безпрецедентні виклики, однак кліматична криза нікуди не зникла.
Навпаки, багато екологічних проблем лише загострилися через руйнування екосистем, забруднення довкілля та пошкодження критичної інфраструктури.
Водночас Україна залишається однією з країн, вразливих до наслідків зміни клімату – посух, екстремальних погодних явищ, ризиків для продовольчої, водної та енергетичної безпеки.
Крім того, сама війна посилює кліматичну кризу. За оцінками
До них належать викиди від бойових дій, пожеж, руйнування енергетичних об’єктів та інфраструктури, переміщення мільйонів людей, зміни транспортних маршрутів тощо.
Велика частина цих викидів – це можливі майбутні викиди парникових газів, які виникнуть при відбудові зруйнованої інфраструктури через велику потребу у цементі, сталі та інших будівельних матеріалах.
Тобто цієї частини викидів можна уникнути, якщо відбудова України буде відбуватися за найвищими екологічними стандартами, зі збереженням екосистем, із урахуванням норм енергоефективності і загалом – відповідно до принципів Зеленої відбудови.
Саме тому питання зміни клімату не можна відкладати до завершення війни. Навпаки, післявоєнна відбудова України має стати можливістю для створення більш стійкої, енергоефективної та кліматично нейтральної економіки, яка одночасно зміцнюватиме і безпеку держави, і її здатність протистояти майбутнім кліматичним викликам, а також дасть громадам можливість адаптуватися до кліматичних змін.
Як кліматичні зміни впливають на рослини і тварин в Україні
– Як на різноманітні біологічні види, які населяють територію України, впливають кліматичні зміни?
– Це дуже обширне питання. Якщо відповідати швидко, то зміна клімату може спричиняти зміни в ареалах поширення видів. Менш толерантні до потепління та посушливих умов види можуть замінюватися видами, які більш адаптовані до цих умов.
І це можуть бути як наші місцеві види, так і нові "прибульці" — немісцеві інвазійні види, що швидко поширюються і витісняють місцевих представників.
Фото: амброзія полинолиста – вид отруйних трав'янистих рослин і сильний алерген, що потрапив до нас з Північної Америки (uk.wikipedia.org)
Звичайно, види поширюються на нові території не лише через зміну клімату – вагомим фактором стала сама людина. До того, як люди почали подорожувати між континентами, займатися активною інтродукцією (перенесенням в нові регіони) немісцевих видів, види, наприклад, з Європи не потрапляли до Північної Америки настільки стрімко. Раніше це відбувалося як природний, повільний процес.
Зараз, коли людство активно переміщує види, це стало проблемою. Так, наприклад, в Україну за часів СРСР легковажно був завезений Борщівник Сосновського як силоносна культура, а наразі це агресивний карантинний вид, що захоплює луки та узбіччя і становить серйозну загрозу для здоров'я людей через надзвичайно небезпечний сік, що викликає тяжкі опіки.
Інший такий приклад – це амброзія полинолиста, що потрапила до нас з Північної Америки і відома багатьом людям в Україні як сильний алерген.
Приклади поширення інвазійних видів є й у морі. Так останніми роками в Чорному морі все частіше зустрічаються такі немісцеві види, як американський блакитний краб, японська річкова креветка, і навіть вже звичні молюски рапани, які насправді потрапили сюди з Японського моря.
Якщо додати до цього вплив зміни клімату, виникає ситуація, коли види, потрапляючи в нові умови, адаптуються і витісняють місцеві види, які не готові до таких змін.
Така велика проблема поширення інвазійних потребує законодавчого регулювання на рівні держави, а також конкретних заходів у межах природоохоронних об'єктів та громад. Це ще один додатковий виклик, пов’язаний зі зміною клімату.
Екстремальних погодних явищ стає більше. Що з усім цим робити?
– Що можна зробити, щоб паводків або аномального нагрівання поверхонь землі у містах та подібних явищ стало менше?
– Тут дуже важливо говорити про адаптацію до зміни клімату. І на рівні держави, і на локальному рівні. Кожна громада, кожне місто України має розуміти свої власні ризики від зміни клімату і бути готовими реагувати, тобто мати стратегію.
А спершу все має починатися з оцінки ризиків. Кожне місто повинно розуміти, чи вони більш вразливі до хвиль тепла, чи до підтоплень, і вживати заходи. Це минулого року було дуже видно на прикладі
Фото: зелені дахи та стіни дозволяють буквально знижувати температуру будівель у спеку, – Соф’я Садогурська (інфографіка РБК-Україна)
– В Україні зростає ризик теплового стресу в містах, бо зелених зон мало, а забудови багато. Через
– Рішення з адаптації до змін клімату можна умовно розділити на технічні та природоорієнтовані. Технічні – це, наприклад, модернізація систем водовідведення для захисту від підтоплень чи укріплення берегів річок.
За можливості пріоритет слід надавати природоорієнтованим рішенням – вони використовують здатність екосистем допомагати нам долати виклики, спричинені зміною клімату. Також такі рішення сприяють очищенню повітря та зниженню концентрації парникових газів.
Всі розуміють, що влітку в парку прохолодніше, ніж там, де багато бетону. Це рішення від створення нових зелених зон і збереження старих до відновлення річок, облаштування дощових садів.
Це до речі дуже цікавий метод: замість того, щоб просто відводити воду, ми створюємо зелену зону, яка вбирає вологу. Зелені дахи та стіни дозволяють буквально знижувати температуру будівель у спеку.
Є дослідження, які підтверджують позитивний вплив зелених зон на психологічний стан дітей, що живуть у містах. Такі простори критично важливі також для ментального здоров’я українців під час війни. В конкретних точках міста може ставати набагато прохолодніше, градус спеки буде знижуватися.
Міста можуть взяти супутникові дані, виявити найбільш в спеку вразливі ділянки – наприклад, перегріваються залиті бетоном площі. І стратегічно думати, як це змінити. І також застосовувати прогнози, до чого вразливе те чи інше місто, крім тепла.
Наприклад, якщо десь ділянка постійно підтоплюється дощами, а прогнози нам говорять, що такого стане більше, то очевидно, що з тією ділянкою варто працювати і нівелювати цей ризик хоча б частково.
Громадам варто звертати увагу на наслідки зміни клімату та об’єднуватися для вирішення спільних проблем. В Україні також є приклади спільнот, які активно працюють з людьми.
Хоча зміна клімату на міжнародному чи національному рівнях сприймається як щось дуже глобальне і далеке, на місцевому рівні це стосується кожного. Люди часто відчувають наслідки цих змін, але не завжди пов’язують їх із кліматичним контекстом.
Якщо у громаді є запит на зміни, ці питання варто порушувати. У багатьох містах діють локальні громадські організації. Головна порада для тих, хто запитує, що робити – об’єднуватися та підіймати ці питання на рівні місцевих органів влади, і якщо потрібна експертиза, то залучати експертів. У нас є проекти, де ми працюємо з громадами, або також є самі активні громади, де намагаються щось запровадити.