У вересні кількість повітряних тривог в Україні різко зросла. У таких умовах у більшості регіонах, зокрема прифронтових та Києві, навчатися офлайн
Та навчити учнів навіть базових навичок все ж легше біля шкільної дошки, ніж перед екраном. Тому дедалі більше батьків цікавляться: де знайти школи під землею і хто насправді має забезпечити ними дітей?
Наразі в Україні працює лише близько 120 закладів, де діти можуть здобути освіту безперервно. Це не просто підвали з партами, а повноцінні безпечні освітні простори із вентиляцією, автономним живленням та навіть ігровими зонами.
Втім, розширення мережі підземних шкіл потребує часу й чималих інвестицій. "УП. Життя" розбиралася, як у Харкові та Запоріжжі вдалося організувати очне навчання попри постійні обстріли, як відбувається будівництво закладів освіти під землею та скільки потрібно ресурсів, щоб дати учням змогу навчатися за партами.
Не просто укриття: якою має бути підземна школа?
Цьогоріч навчальний рік в очному форматі
Загострення безпекової ситуації особливо відчули столичні школярі. Зважаючи на досвід у прифронтових містах, рішенням могли б стати підземні школи – заклади освіти, у яких навчальний процес незалежно від тривог відбувається буквально під землею.
Там, у спеціально облаштованому просторі, не лише проводять уроки, а й дбають про дозвілля дітей, а ще забезпечують малечу харчуванням.
Попри те, що поняття "підземна школа"широко використовується в інформаційному просторі, на рівні законодавства такого терміну не існує. Такі об'єкти класифікують як захисні споруди цивільного захисту або споруди подвійного призначення, які спеціально зводяться чи облаштовуються на території закладів освіти для організації безперервного навчального процесу.
У Міністерстві освіти й науки України зауважили, що підземна школа – це не просто приміщення, розташоване під землею. Такий заклад має:
відповідати вимогам захисної споруди цивільного захисту або споруди подвійного призначення;
забезпечувати безпечне та комфортне перебування дітей і можливість організації освітнього процесу;
мати облаштовані системи вентиляції, водопостачання та водовідведення;
мати незалежне електроживлення;
забезпечити санітарні приміщення, освітлення, засоби зв'язку та оповіщення, медичний простір;
забезпечити необхідні умови для доступності та перебування маломобільних груп населення.
"Підземна школа – це не лише захисна споруда, а повноцінний безпечний освітній простір, який дозволяє організувати очне навчання дітей навіть в умовах підвищених безпекових ризиків",– пояснили у відомстві.
Вартість будівництва такого закладу залежить від кількох факторів, серед яких – місткість приміщень, наявна площа укриття, стан інженерних систем, особливості земельної ділянки, геологічні умови та інші технічні рішення.
У МОН додають, що звести нове облаштоване укриття коштує орієнтовно 160 тисяч гривень у розрахунку на одну дитину.
Діти в підземній школі у Харкові
Де в Україні діють підземні школи?
На запит "УП. Життя" у МОН розповіли, щостаном на вересень 2026 року в Україні функціонує 124 підземні школи. Вони розташовані у закладах загальної середньої освіти. Ці об'єкти облаштували за кошти
Так в Україні безперервно можуть навчатися 50 тисяч дітей. Якщо у всіх цих закладах організувати навчання у дві зміни, потенційно кількість збільшується вже до 100 тисяч дітей, додають у відомстві.
Найбільше підземних шкіл саме у прифронтових регіонах. Там будівництва ведуть ще з 2023 року з огляду на безпекові ризики. Серед лідерів – Харківта Запоріжжя, де постійно з'являються нові заклади для очного навчання дітей.
Підземна школа у Харкові
Раніше колишній міністр освіти Оксен Лісовий
У відповіді на запит "УП. Життя" у МОН підтвердили, що цьогоріч держава профінансувала будівництво 113 укриттів у школах. За даними міністерства, 33 з них уже готові.
Найбільше сховищ будують у Сумській області (13), Одеській (12) та Рівненській (10).
У регіонах із підвищеними безпековими ризиками також тривають активні роботи: у Миколаївській та Харківській областях зведуть по 8 укриттів, Дніпропетровській та Київській – по 7, Запорізькій – 6.
Найменше об'єктів (по 1-2) запланували зробити у західних та центральних областях, серед яких Івано-Франківська, Тернопільська, Вінницька, Волинська та Чернівецька.
"Частину об'єктів, зокрема проєкти з готовністю понад 60%, було визначено пріоритетними для завершення у 2026 році. На початок цього навчального року вже завершили низку таких укриттів. Загалом протягом року завершено 33 укриття", – додали у міністерстві.
Як працюють підземні школи? Приклад Харкова
У Харкові вирішили будувати школи під землею у 2022 році, коли зрозуміли, що швидко за парти діти не повернуться. Спершу розгорнули класи на станціях метрополітену. Та згодом спробували відкрити школу в спеціально облаштованому сховищі.
На той час таких проєктів ніхто не реалізовував, тож місто самостійно розробило концепцію. Вже на початку 2024 року підземна школа прийняла своїх перших учнів.
Очільниця Департаменту освіти міста Харкова Ольга Деменко розповіла, що терміну "підземна" школа як зараз, так і тоді юридично не існувало. Втім, Харкову вдалося скоординувати роботу таким чином, аби в протирадіаційному укритті діти здобували освіту безперервно.
"Дійсно, поняття підземної школи не існує – це вже такий сленг з'явився. Але, наприклад, беремо найпершу нашу підземну школу при Харківській гімназії №88 в Індустріальнальному районі. Вона в протирадіаційному укритті. Тобто ця споруда [підземний простір] на документах є складовою частиною школи, на території якої вона розміщена", – пояснює Ольга Деменко.
Надалі районне Управління освіти міста розподілило наявні кабінети в підземній школі між кількома закладами. Це закріпили в наказі щодо навчання дітей з кількох шкіл Індустріального району у протирадіаційному укритті Харківської гімназії №88. Так в одному приміщенні паралельно почали навчання учні з різних ліцеїв чи гімназій.
Згодом таку ж схему організації використали й для координації роботи інших підземних шкіл міста.
Для дітей облаштували індивідуальні парти
Скільки потрібно часу та коштів, щоб збудувати школу під землею?
Ольга Деменко пояснює, що будівництво підземної школи – це не просто заглиблення підвалу. Усі десять підземних шкіл, які сьогодні працюють у Харкові, збудовані з нуля.
Спершу обирають земельну ділянку з можливістю викопати котлован до 8 метрів глибини. Там фахівці вивчають ґрунт і підземні комунікації. Це потрібно для того, аби при будівництві не пошкодити водовідведення, теплотраси чи кабелі.
"Проводиться експертиза, потім готовий проєкт розміщуємо в загальнодержавній системі. МОН проводить конкурс – розглядає пропозиції й надає кошти.
Ми обираємо ділянку так, щоб це була велика школа і щоб там було достатньо території. Також важливо, щоб поруч у радіусі були ще інші школи [діти з яких ходитимуть у підземну]", – додає Ольга.
Після створення кошторису й отримання фінансування починають земельні роботи. Зокрема екскаваторами виривають котлован та заливають фундамент майбутньої школи. Після чого роблять опірні конструкції.
Також обов'язково облаштовують вентиляцію, мережу електропостачання, водопровід та каналізацію. Ці інженерні системи є найдорожчою складовою будівництва.
Наприклад, каналізація, яка у звичайних будівлях працює зверху вниз, під землею вимагає протилежного руху. Тож спеціально встановлюють потужні насоси, які виштовхують воду нагору в міську систему.
Медпункт у підземній школі
Система опалення як така відсутня – її роль виконує потужна система кондиціонування та вентиляції, яка взимку нагріває повітря, а влітку охолоджує.
"Наприклад, на місці останньої школи, яку ми будували, був стадіон. Підрядник зніс його, вирили ділянку, побудували підемну школу, а потім зверху знову зробили стадіон", – пояснює посадовиця.
Побоювання щодо нестачі кисню, поганого освітлення чи проблем з інженерними мережами зникли, коли колективи закладів спробували попрацювати в підземній школі.
Сучасна потужна система вентиляції працює добре, тож повітря завжди свіже. Замість звичної крейди та дошки вчителі використовують інтерактивні Smart Touch панелі. На випадок блекауту підземна школа має генератор.
Вартість підземної школи різниться в залежності від площі й місткості класів, інженерно-геологічних умов, глибини котловану, систем інженерного обладнання та інших нюансів. У середньому будівництво однієї підземної школи у Харкові обходиться в 120-130 мільйонів гривень.
Подібна ситуація й у Запоріжжі. На запит "УП. Життя" там зауважили, що середня вартість будівництва становить майже 150 мільйонів гривень.
Наразі у Харкові будують дві підземні школи. Крім того, місто підготувало ще 10 проєктів майбутніх об'єктів. Втім, для їх реалізації потрібне фінансування.
"Із наших 10 підземних шкіл лише п'ять побудовані за кошти державного бюджету. Якось Міністерство освіти і науки не дуже спішило давати прифронтовому Харкову субвенцію. Нам дали її тільки на п'ять шкіл, і то ми співфінансували. А п'ять шкіл ми побудували виключно за кошти міського бюджету.
Це болюче питання. У Харкові діти хочуть вчитися, тому намагаємося достукатися до міністерства. Бо в цій системі розгляду пропозицій заявки дивляться в алфавітному порядку. Тобто починають з Вінницької області і поки дійдуть до літери "Х" – фінансування закінчується. А чому не розглядати по пріоритетності? Нам потрібно більше таких шкіл побудувати", – каже Ольга.
Як організоване навчання у підземній школі?
Збудувати школу під землею – лише частина справи. Надалі потрібно правильно організувати навчальний процес.
Зокрема, підземна школа в Шевченківському районі Харкова при ліцеї №105 стала спільним безпечним простором одразу для восьми навчальних закладів.
Директорка харківського ліцею № 89 Світлана Кіриченко розповіла, що її заклад отримав у користування 5 кабінетів у підземній школі. Там здобувають освіту 519 учнів школи.
"Ми навчаємося в підземній школі з квітня 2025 року. Нам вдалося все організувати завдяки тому, що у 2023 році ми переформатували все у закладі. Зробили поділ класів не на А/Б, а на: класи дітей, які перебувають у Харкові; учнів, які перебувають в Україні; та тих, хто за кордоном, але продовжує здобувати додаткову освіту в Україні.
Це було дуже непопулярне рішення, тому що вчителі звикають до дітей та батьків, але я максимально пояснила все. Після чого ми таки перейшли на цю систему", – говорить Світлана.
Коли у квітні з'явилася змога вийти на очне навчання, адміністрації залишалося продумати розклад.
Навчання у підземній школі триває безперервно. Оскільки діти вже перебувають в укритті, сигнали повітряної тривоги чи загрози ударів не зупиняють освітній процес.
"Єдине, на що впливає повітряна тривога, – це шлях дітей після уроків. Коли закінчуються заняття, діти мають йти, але як є тривога, то мають залишатися у школі до відбою, тому що це укриття.
Якщо батьки хочуть забрати дитину, вони приходять особисто і забирають під свою відповідальність. А на сам навчальний процес тривоги не впливають взагалі", – каже директорка.
У класах є все необхідне
ФОТО: НАДАНЕ ХАРКІВСЬКОЮ МІСЬКРАДОЮ ДЛЯ "УП.ЖИТТЯ"
Заняття проводять у дві зміни. А для шкіл розробили спільні правила, так:
1 та 5-6 класи займаються чотири рази на тиждень.
учні з 7-го по 11-й класи тричі на тиждень.
перші класи мають навчатися виключно у першу зміну.
Надалі кожен заклад розробив індивідуальний розклад, спираючись на навантаження педагогічних працівників, кількість дітей та наявні ресурси.
Світлана ділиться, що у своєму розкладі для старшокласників ліцею принципово відмовилися від суботніх занять та других змін, адже навантаження й без того колосальне – попереду підготовка до НМТ.
Щоб оптимізувати навчальний процес, для середньої школи запровадили зручний формат "два на два": два дні на тиждень у першу зміну, два – у другу.
"Друга зміна в контексті кількості годин вигідніша, бо у першу зміну можна провести лише чотири уроки – далі підступає наступна зміна. А от у другу ми встигаємо провести п'ять уроків", – пояснює директорка.
Перша зміна стартує о 8:30 і триває до 12:15. Далі технічний персонал має 45 хвилин на вологе прибирання та провітрювання, а рівно о 13:00 починає роботу друга зміна, яка завершує свій п'ятий урок о 17:40.
Шості та сьомі уроки для учнів старших класів проводять вже у дистанційному режимі з урахуванням часу, який потрібен дітям, щоб дістатися додому. У залежності від обраного профілю очно намагаються проводити саме пріоритетні предмети.
Організація такого навчального процесу вимагає чималих зусиль від педагогів. Адже крім очних занять у підземці, ліцей забезпечує освіту для понад 300 учнів, які перебувають за кордоном. Для них уроки проводять онлайн у другу зміну.
Вчителі використовують інтерактивні панелі
Всю інформацію, яку отримують учні під час уроків у підземній школі, вчителі дублюють на платформі Classroom. Педагоги не лише дають там домашнє завдання, а прикріплюють вправи, які виконували учні на занятті, фотографують записане на дошці та додають теоретичний матеріал.
Так, якщо через певні сімейні обставини чи загострення безпекової ситуації дитина не потрапила на урок, вона може надолужити усе вдома.
Під час створення розкладу врахували й зручність для вчителів. Уроки ставлять так, аби уникнути "вікон". Також намагаються чередувати проведення занять в підземці й онлайн.
З харчуванням питань теж не виникає. Тьютори приносять дітям ланчбокси з окремими секціями. Діти мають достатньо серветок та дезінфекторів, а після трапези приносять пусті контейнери у визначене місце. Згодом їх забирають у сміття.
"Ми проводили дуже багато тренінгів для вчителів. Наприклад, якщо школа працювала дистанційно довгий час, то вчитель працював з місця, де йому було комфортно і безпечно. І неважливо, що це була квартира на 16 поверсі.
А коли треба було змінити локацію на підземну школу, то виник страх. Це був складний момент. Я запрошувала вчителів на заходи, щоб це пропрацювати", – додає Світлана.
У підземній школі не лише викладають академічну програму. Для дітей навіть влаштовують різноманітні заходи.
Директорка згадує, як болісно було спостерігати за випускниками 2025 року, які через тривалу ізоляцію, карантин та війну втратили звичний досвід живого спілкування у середній школі.
Світлана додає, що побоювань у батьків не виникали. Навпаки, коли вони дізналися, що є змога вийти на навчання офлайн, підтримали ініціативу.
"Знаєте, яка основна проблема у батьків? Вони хочуть ще групу продовженого дня. А це неможливо, бо підземна школа працює у дві зміни. А основна потреба у батьків, щоб діти були зайняті та у безпеці.
Я їх розумію, якщо є робота, то дуже важко підлаштуватися під розклад. А до війни у нас заклад працював з 7 до 19 години. Тобто коли батьки забирали дитину, всі уроки були зроблені. Тепер система змінилася", – зізнається Світлана.
Не лише будувати з нуля: як організувати очне навчання, якщо немає змоги збудувати підземну школу
Зведення підземної школи – не єдиний спосіб організувати очне навчання в умовах тривалих повітряних тривог. Якщо громаді не вдається побудувати повноцінний освітній простір з нуля через брак коштів, школи можуть переглянути організацію укриття, змінити його облаштування та скоригувати розклад, щоб якомога більше дітей мали заняття офлайн.
У прифронтових громадах цим прицільно займається український благодійний фонд savED.
"Ми самі виходимо до громад з ініціативою. Якщо знаємо про громади, де є потреба [в підземній школі], приїжджаємо туди, вивчаємо ситуацію на місці й після цього вирішуємо, де можемо бути корисними.
Під час вибору локації насамперед оцінюємо, чи допоможе проєкт закрити нагальну потребу. Такі проєкти треба раціоналізовувати, бо вони коштують достатньо дорого", – розповідає співзасновниця фонду Анна Пуцова.
Фахівці savED переважно працюють зі старим архітектурним фондом. Вже наявні укриття в закладах освіти ремонтують та відновлюють, щоб діти мали змогу навчатися в підземці. Для цього деякі підвали доводилося виривати глибше.
Оновлення укриття Миколаївської гімназії до та після.
"Для того, щоб все облаштувати, треба заздалегідь розуміти, як ти будеш з цим простором працювати. Радянські парти вниз не спустиш – вони заберуть у тебе простір. Ми намагаємося закуповувати індивідуальні парти разом зі складним стільчиком, щоб можна було це переміщати і робити якісь модифікації з простором", – пояснює Анна Пуцова.
Переважно переоблаштування простору займає щонайменше пів року разом з підготовчими роботами. Одне з найдорожчих ремонтів вартувало фонду 18 мільйонів гривень.
"Усе залежить від самого місця, бо кожен об'єкт унікальний. Буває, заходиш у підвал, там висота стелі 90 см, а треба мінімум 2 метри. Тоді наші підрядники риють в глибину. Також дорого облаштувати комунікації, бо часто там старі труби. Потім необхідно прокласти вентиляцію, зробити гідроізоляцію – це все дороговартісні роботи", – каже Анна.
Ще один аспект, який варто врахувати під час оптимізації простору, – шум. Якщо в укритті немає окремих кімнат, одночасна робота кількох класів може заважати навчанню.
У таких випадках можна встановити ширми чи штори для розмежування зон, враховуючи вимоги пожежної безпеки та особливості конкретного приміщення.
Оновлення укриття в Малій Данилівці до та після.
Не менш важливе й освітлення. Відсутність денного світла означає, що потрібно правильно спроєктувати штучне, щоб усім буде комфортно перебувати в підвалі.
Анна Пуцова додає, що рішенням для громад також може бути навчання у дві зміни. Це дозволить зменшити кількість дітей, які навчаються в укритті одночасно.
Такий підхід передбачає, що класи по черзі використовують приміщення. Це можна узгодити з учителями, учнями та батьками, адже зміни впливають на час і тривалість занять.
"Дуже важливе усвідомлення, що якщо є найпростіше укриття на 500 дітей, то можна забезпечити там навчання одночасно для 250 осіб. Тоді треба працювати в дві зміни, зробити інший розклад.
Очевидно, що в якийсь момент усі розслабилися й адаптувалися до можливих тривог вночі. Але тепер настала нова реальність. А школа має вчити, розумієте? Це дуже важливо, тому потрібен публічний діалог. Ми все ще граємо в ігри, хто і кому що винен, але треба працювати з тим, що є", – зазначила Анна Пуцова.
Оновлення укриття в Ізюмській школі до та після.
Співзасновниця фонду savED нагадує, що підземна школа має бути не просто приміщенням із партами. За можливості там варто передбачити місця для фізичної активності та відпочинку, адже дітям потрібно не лише слухати уроки, а й змінювати вид діяльності.
Особливо важливо продумувати функціональність простору ще до початку робіт. Адже під час реконструкції наявного підвалу можливості значно обмеженіші, ніж при будівництві нового укриття.
На думку Анни, громади можуть облаштувати такі простори, якщо переглянуть другорядні функції школи. Зокрема, директорів часто обтяжує організація харчування. Натомість можна знайти альтернативні формати підтримки дітей з фокусом саме на освітньому процесі.
"Немає розуміння, що ми хочемо отримати з підземних шкіл, яка державна політика в цьому напрямку. Для партнерів, які надають фінансування, важливо, щоб держава декларувала, що нам це потрібно.
Зараз діти знову втратять навчальний рік, а для початківців це насправді колосальна втрата. Їм треба навчитися читати, рахувати, бути в соціумі, розуміти свої межі, можливості зробити це очно немає", – зазначає співзасновниця savED.
Анна говорить, що забезпечення підземними школами – питання системне і політичне. Але його можна вирішити. Зокрема, фонд може проконсультувати громади, які хочуть облаштувати простори для очного навчання дітей.
"Почитайте дослідження
Дуже хотілося б, щоб у цій ситуації звертали увагу на людей. Учителі й директори шкіл – це категорія, яка насправді дуже вразлива. І коли на них ще й звалюють усю відповідальність, це дуже неприємно. Ми маємо бути для них опорою та підтримкою, разом шукати рішення й думати, що можемо зробити, аби навчання тривало. Нам потрібно бути об'єднаними", – закликає Анна.
Джерело: "Українська правда. Життя".