Ціни на газ в Європі за останні 12 місяці впали у чотири рази - до рівня, який був на початку російської агресії. Інтегрована в європейський газовий ринок Україна також відчула приємне зниження.
Навесні традиційно розпочинається сезон закачування газу у сховища. Саме обсяги і вартість блакитного палива у сховищах визначає ціну газу, за якою побутові споживачі та бізнес будуть його купляти.
Якщо Україна обійдеться газом власного видобутку, то ціни будуть більш стабільними, але якщо доля імпортного палива суттєво зросте, то розцінки коливатимуться разом із котируваннями європейських газових бірж.
Станом на першу половину березня ціни на газ в Європі "відкотились" до рівня, який був на початку російської збройної агресії проти України. Ціна на блакитне паливо впала до 450 доларів за тисячу кубометрів, при тому що протягом року ціни досягали космічних висот – дві чи, навіть, три тисячі доларів.
До настання холодів росіяни потирали руки в очікуванні тотальної паніки європейців і чекали, що ціни сягнуть і п’яти тисяч доларів. Але не так сталося, як гадалося. Розумна Європа перед холодами заповнила власні газові сховища по самі вінця. Позитивну роль зіграла і аномально тепла цьогорічна зима, без затяжних морозів та зайвого витрачання газу.
Тож, плани Кремля та його енергетичного бойового підрозділу - "Газпрому" вже звичним шантажем дотиснути Європу із крахом провалились. Країни Євросоюзу і Україна успішно пройшли опалювальний сезон із суттєвими запасами газу у сховищах.
Росія програла в енергетичній війні, оскільки назавжди втратила основний для себе європейський ринок газу, на додачу до нафтового ембарго та цінової "стелі" від Євросоюзу, США та інших західних партнерів України. За даними американського агентства Bloomberg, у січні 2023 року доходи Росії від нафти та газу зменшилися на 46 відсотків порівняно з 2022 роком, що призвело до значного дефіциту у держбюджеті в розмірі 25 мільярдів доларів.
Більше того, на фоні відмови від імпорту російського газу Європейський союз оголосив про створення так званого "картелю", який спільно буде закупляти газ для усієї євроспільноти. І в цій новій моделі європейського ринку буде брати участь і Україна.
"Ми інтегрували Україну в платформу спільних закупівель газу з метою допомогти отримати два мільярди кубометрів додаткового газу", – повідомила комісарка ЄС з питань енергетики Кадрі Сімсон.
Коливання цін на газ
Ціни на газ в Україні корелюють з цінами на європейських хабах, оскільки наша країна є інтегрованою частиною європейського газового ринку з 2015 року. Відповідно, розцінки на блакитне паливо для підприємств за останні тижні також впали до 18 тисяч гривень за тисячу кубометрів. При тому, що рік тому ціни досягали рівня 30-50 тисяч гривень.
/ фото
Для українських підприємств зниження ціни газу буде мати значний позитивний ефект. Це підвищить конкурентоздатність української продукції на міжнародній арені, відповідно, зростуть валютні надходження до країни.
Крім того, оскільки всі енергоносії у вартості продукції грають велику роль, зниження цін на газ може якщо не знизити, то хоча би пригальмувати зростання цін на товари та послуги в Україні.
Директор спеціальних проектів науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев вважає, що ціни на європейських хабах вже суттєво знижуватись не будуть, бо скорочення попиту вже відбулося і навряд чи буде продовжуватися найближчі місяці.
"Ціни на газ визначає біржа, нема і не буде інформаційних приводів, які б дозволили спекулянтам змінювати котирування", - сказав він.
Проте, імовірне невеличке коливання у літній період, коли Європейський союз почне реалізовувати схему спільної закупівлі газу.
"Тоді постачальники зможуть спробувати ціни дещо підняти. Але все буде залежати від того, який буде баланс між європейським та азійським ринками. Якщо в цей час ціни на газ в Азії не будуть зростати, що малоймовірно, то і в Європі вони не повинні суттєво зрости", - пояснив експерт.
Життя без імпорту газу
Голова правління державного енергетичного холдингу "Нафтогаз "України" Олексій Чернишов вважає, що наша країна наступного опалювального сезону взагалі зможе обійтись без закупівлі газу в Європі. Для цього, компанія працює над збільшенням власного видобутку газу.
"Попри війну та пошкодження інфраструктури, ми збільшуємо видобуток власного блакитного палива для забезпечення потреб. Плануємо вже цього року обійтися без імпорту газу — вперше за роки незалежності України", - підкресли він.
Розрахунок на споживання газу виключно власного видобутку став можливим через війну, бо руйнування російського ордою великих вітчизняних підприємств і стирання з лиця землі цілих міст суттєво скоротило споживання блакитного палива в країні.
Експерт Рябцев вважає, що наразі попит в Україні знаходиться на тому рівні, що дозволяє покладатися на газ виключно власного видобутку і не має потреби імпортувати додаткові обсязі газу. Хоча страховий запас безумовно має бути і його буде створено, як раз тоді, коли буде відбуватись закупівля газу європейцями.
При цьому, державній компанії "Укргазвидобування", яка є "донькою" "Нафтогазу України", належить три-чверті річного видобутку в країні близько 12,5 мільярдів кубометрів, решта - приватним компаніям. Тобто скорочення видобутку, яке відбулося в наслідок того, що низка родовищ знаходиться близько до лінії фронту, вже відбулося. Зростання видобутку навряд чи відбуватиметься, але є підстави сподіватись, що рівень видобутку газу в країні залишиться стабільним.
Україна завжди прагнула до енергетичної незалежності, і війна, хоч і важкий, але ефективний привід збалансувати внутрішній попит на газ із рівнем його видобутку.
Україна входить до трійки країн Європи з найбільшими запасами газу. На відміну від багатьох наших західних сусідів, Україна здатна повністю забезпечувати потреби в блакитному паливі власного видобутку і, таким чином, зекономити мільярди доларів на закупці енергетичних ресурсів закордоном
Після нашої Перемоги у війні з російськими загарбниками у країни є великі шанси почати більш активно розробляти нові родовища на суходолі та шельфі Чорного моря. Згодом це дасть можливість не тільки забезпечити себе газом, але і почати експорт до країн Євросоюзу, частиною якого ми незабаром станемо.
/ фото УНІАН, Валерій Шмаков
Готуємось до наступної зими
Залишились лічені тижні до завершення найскладнішого опалювального сезону для Україні і, ймовірно, для всієї Європи. І можемо зробити висновок: цей важкий етап ми пройшли з честю.
Проте, наша країна не має часу спочивати на лаврах. Навесні розпочнеться сезон закачування газу та активної підготовки до наступної зими.
Експерти вважають, що черговий сезон холодів мало чим буде відрізнятись від того, що закінчується, оскільки є ймовірність, що війна триватиме. Відповідно ризики ракетних атак нікуди не подінуться. Проте Україна та її громадяни вже мають безцінний досвід і процедури реагування на чергові ракетні та дронові удари загарбників і те, як можна швидко відновлювати енергетичну інфраструктуру.
До настання нового опалювального періоду Україні потрібно буде найти відповіді на дві головні проблеми: що робити з боргами бізнесу та населення за газ перед групою "Нафтогаз України" та як не допустити зловживання державним енергохолдінгом своїм монопольним становищем на ринку.
За словами прем’єр-міністр Дениса Шмигаля, за минулий рік енергетичні компанії сплатили понад триста мільярдів гривень різниці між ринковими і фактичними цінами на газ і електроенергію для населення.
Найбільше – двісті мільярдів витратив "Нафтогаз", який постачає газ населенню та виробникам тепла. В свою чергу, виробники тепла заборгували газовому гіганту більше 38 мільярдів гривень.
"Що стосується теплокомуненерго, то ситуація дуже складна, бо існує величезний борг, який утворився ще до війни перед групою "Нафтогаз", і немає джерел погашення цього боргу у компаній, які здійснюють надання послуги теплопостачання. Без втручання держави цю проблему вирішити не вдасться", - вважає експерт Рябцев.
Варіанти вирішення проблеми можуть різноманітні: реструктуризація боргів, відтермінування їх сплати до завершення війни, знаходження інших джерел компенсації. Також і списання боргів можливе. Без цього, компаніям теплокомуненерго газ просто не буде надаватись і вони не зможуть працювати.
Ще однією проблемою експерт вважає монополізацію ринку газу з боку державного холдингу "Нафтогаз України", який наразі є постачальниками газу більшості населення – 12 мільйонам домогосподарств. До того ж, в управління НАК було передано декілька газорозподільчих компаній.
"Ринок газу фактично вже не існує. З одного боку, це добре, бо іде війна і має бути управління, але оскільки держава має обмежений вплив на дії "Нафтогазу", то можуть бути реалізовані інтереси окремих груп, які не збігатимуться з інтересами держави", - застерігає експерт.
Якими будуть тарифи на газ для населення
Основною причиною фінансових проблем держхолдінгу "Нафтогаз України" є різниця між тарифами, які сплачують домогосподарства, та ринковою ціною газу. Наразі населення в середньому платить вісім гривень за кубометр газу. Плюс, в залежності від регіону додатково є плата за розподіл газу від 40 копійок до 3 гривень за кубометр.
Ринкові ж тарифи – це вартість, за якою купує газ промисловість та бізнес, зараз після зниження – близько вісімнадцяти гривень за кубометр. Різниця дуже відчутна!
Колишній керівник "Оператор ГТС" Сергій Макогон вважає, що рішення про перегляд тарифів на газ для населення складне, але його все одно потрібно буде приймати.
"Вже давно пропонувалось на газ зробити градацію, залежно від обсягів споживання, як є в тарифах на електроенергію. Наприклад, для господарств, які споживають газ для опалення, ввести ліміт 1000-1200 кубометрів, а все що вище - має сплачуватись за ціною, близькою до ринкової", - сказав він.
Макогон зазначив, що при таких неринкових тарифах, держава фактично субсидує всіх споживачів, навіть і тих, хто має можливість платити ринкові ціни.
"Навіть, якщо десять відсотків споживачів будуть сплачувати за ринковими цінами, це дозволить зекономити значні кошти для держави. Крім того, це буде стимулювати заходи енергозбереження та енергоефективності", - пояснив він.
Газові тарифи Україні завжди були не тільки економічним, але і важливим політичним інструментом, коли кожен новий кандидат на посаду обіцяв не чіпати, або навіть знижувати їх. Але, на жаль, із кожним роком стримувати таке зростає стає дедалі складніше через відсутність джерел покриття цих коштів.
Зараз в країні діє мораторій на підвищення в тому числі цін на газ та його розподіл на період війни та ще шість місяців після її закінчення. Тож, наразі українцям не варто очікувати будь яких змін у платіжках: платити потрібно буде за спожитий обсяг газу за незмінною ціною, відповідно до показників лічильника або встановленими нормами.
Але ж рано чи пізно, це питання все одно знову повстане перед посадовцями, як, наприклад, зараз обговорюються питання підвищення цін на електроенергію.
Тож українці повинні модернізувати своє житло, щоб менше витрачати енергії та відповідно економити на платіжках. Не варто очікувати болючого зростання цін на енергоносії для того, щоб почати діяти: варто заздалегідь готуватись до будь яких рішень чиновників і брати участь у програмах фінансування енергетичної модернізації власного житла.
Українці повинні вже зараз провести енергоаудит власного житла, щоб ліквідувати втрату енергії через двері, вікна та стелі. У старих будівлях енергомодернізація дає колосальні результати – зменшення енерговитрат на 30-60 відсотків. Те ж саме стосується і державних і муніципальних будівель.
Впровадження новітніх технологій не тільки дозволить зменшити витрати на оплату комунальних послуг, а й сприятиме збереженню дорогих енергоресурсів та зменшить шкідливі викиди в атмосферу.
Також Україна повинна продовжити роботу по заохоченню європейських компаній зберігати свій газ у наших підземних сховищах. Наша країна у цій сфері має величезні можливості і зараз потрібно знайти механізми, як розкрити свій потенціал.
Влада також має впроваджувати рішення, які зачіпляють гаманці українців, тільки коли вони будуть ретельно прораховані та пояснені суспільству. Частина нашого збіднілого через руйнівну війну населення не має необхідного рівня доходів навіть, щоб платити за поточними тарифами, тож будь яке підвищення має відбуватись разом із потужною програмою монетизованих субсидій.
