«На такмед програмою виділено один день, натомість три дні було на підготовку до присяги — шикування, зачитування. Мене це роздратувало, тому що такмед рятує життя, а шикуваннями можна хіба що х*єм по губах поводити», — на умовах анонімності розповідає нам новобранець.
Базову підготовку він пройшов улітку в 190 навчальному центрі. Його враження збігаються з думками опитаних нами військових: пріоритети навчальної програми та матеріальне забезпечення в так званих учебках могли б бути кращими.
Військове керівництво погоджується і вже заявило, що систему підготовки військових будуть поліпшувати. Що саме потребує змін — розбиралося
.Чому заговорили про підготовку військових?
У середині серпня командири, які воюють на Покровському напрямку,
журналістам Associated Press, що Україна втратила території, зокрема, через погано навчених новобранців. Мовляв, операції доводиться планувати з піхотою, яка погано стріляє і не знає базової топографії.Водночас військовий експерт «Центру оборонних стратегій» Віктор Кевлюк казав, що підготовка новобранців адекватна. За його словами, командири бригад «шукають пояснення тактичних провалів».
Та вже 5 вересня в етері «Радіо Свобода» головний сержант 93 бригади «Холодний Яр» Іван Буряк відкрито
Згодом і головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський
: мобілізовані вирушають на фронт з нижчим рівнем підготовки, ніж він хотів би.На що скаржаться новобранці?
Солдат однієї з бригад Роман Абрашин базову військову підготовку проходив цього літа. У коментарі hromadske він розповів, що йому для хорошого результату забракло часу.
І наголосив, що інструктори були компетентними й намагалися передати максимальну кількість знань. Робили більший акцент на практиці, ніж на теорії. Проте час був обмежений, а обсяг програми — завеликий.
«Однак, якщо говорити про структуру навчання, проблема полягала у співвідношенні кількості учасників до кількості інструкторів. Навіть за великого бажання навчити всіх якісно, а це бажання в інструкторів було, зробити це в таких умовах було майже неможливо», — підкреслює Абрашин.
Він вважає, що варто збільшити кількість інструкторів або розробити адаптованішу програму для великих груп.
Новобранець, який проходив підготовку в 190 навчальному центрі й побажав, щоб ми не називали його імені, розповів hromadske, що в них кожен інструктор навчав 12 підопічних. На думку хлопця, це нормальна кількість людей, однак від інструктора вимагали більшого, ніж він міг дати. Наприклад, військовий з бойовим досвідом і практикою навчання за кордоном мусив викладати геть усе.
«Система поставила його викладати не тільки дисципліну, де він експерт, а й ті предмети, де не є спеціалістом, тож він мусив до них окремо готуватися. У нас був ще класний інструктор з такмеду, але на це було відведено лише один день», — зазначив військовий.
«Давай швидше, час піджимає, вас занадто багато!»
Третій новобранець, який проходить БЗВП у навчальному центрі «Десна», розповів, що з тактичної медицини вони мали два заняття — прослухали лекцію з алгоритму MARCH та вчилися тампонувати рани. Утім, робили це в дірку між схрещеними пальцями, бо макетів не було.
І додав, що програма навчання побудована на радянській системі нормативів: «Деякі нормативи складаєш декілька разів: я повзав з ящиком із піском чотири рази, а нормативів із такмеду було два. Тож деяким речам непропорційно приділяють більше часу».
Водночас іноді практичні заняття випереджають теоретичні: спершу кидаєш гранати, а про них тобі розкажуть через кілька днів. Також ці заняття проводили інструктори без бойового досвіду.
Крім того, новобранців під час навчання залучали до різних робіт — від будівництва до вирубки лісу. Хлопці пропускали заняття, а потім їм усе закривали «автоматом». Тож підготовленими такі курсанти будуть хіба що до будбату, каже військовий.
Військовослужбовець Олег з іншого роду військ. Теж проходив БЗВП влітку. Він відзначив чудове харчування та забезпечення якісною формою, але без проблем не обійшлося.
«Я проходив БЗВП саме в той момент, коли президент Володимир Зеленський під час пресконференції повідомив, що мобілізація в Україні рухається настільки ударними темпами, що рекрути вже не вміщаються в навчальні центри. Це позитив, але водночас мій набір не помістився у два навчальні центри, і 10 днів нас просто маринували по різних локаціях», — каже новобранець.
За його словами, хлопців набрали в рази більше, ніж запланували. Довго не могли всіх розмістити. А через кілька днів заселили по 20 чоловіків у кімнатки 4 на 4, де були лише двоярусні ліжка.
Олег вважає, що навчальний курс побудований доволі хаотично. Усюди в спину постійно кричать: «Давай, швидше, час піджимає, вас занадто багато!» Через це теорію неможливо до кінця зрозуміти, а практичні навички відточити на полігоні. Водночас багато уваги приділяли медицині.
Проблема з інструкторами все ж існує?
І поки головнокомандувач Олександр Сирський каже про важливість інструкторів з бойовим досвідом, керівник навчально-інструкторської групи Роман Донік заявляє, що деякі командири не хочуть відпускати бійців, щоби ті працювали інструкторами, як-от відбувається зі 127 бригадою.
«Командири у бригадах не розуміють важливості формування навчальних підрозділів. Вони людей вивели поза штат, тобто їм ці люди не потрібні, але вони не відпускають їх у навчальний центр», — зазначив Донік в етері «Радіо Свобода».
Інструктор одного з навчальних центрів Сергій розповів hromadske, що схожа ситуація була з його колегою — бойовим медиком. Він нині навчає новобранців, але щоб забрати його зі штурмової бригади, знадобилося кілька місяців, навіть попри те, що чоловік був поранений і виведений за штат.
Сергій додав, що в його навчальному центрі понад сотнею новобранців опікуються вісім інструкторів. Щоб якісно доносити інформацію, співвідношення має бути шість-сім новобранців на одного інструктора.
«Зі взводом на 30 людей у нас працюють два інструктори цілий місяць на виснаження. Потім без відпочинку беруть наступний взвод. Морально-психологічний стан у нас дуже низький, бо ми, по-перше, дуже втомлюємося, а по-друге, нас постійно їб*ть зверху, бо папірці й цифри для них важливіші за якість практичних навичок», — стверджує інструктор Сергій.
З матеріальним забезпеченням теж є проблеми. Щось закуповують самі, щось привозять волонтери.
«Поки совок не випалений, будуть проблеми»
Сергій стверджує, що за навчальний процес відповідає навчальний відділ, але їх «цікавлять тільки папери». Так само інструкторсько-викладацький склад ділиться на дві групи: вмотивованих, які працюють на результат, та «представників старої совкової школи».
Він зазначає, що цю систему можна поламати, однак має прийти розуміння, що важливі не папери, а якість підготовки курсантів. А ще — керівники мають самі змінюватись і змінювати систему.
«“Роби, як я! Слідуй за мною” — таке гасло має бути для тих, хто навчає. Не можна вимагати того, що ти не здатен зробити й продемонструвати сам. Так само поки не буде випалений совок, будуть проблеми», — наголосив інструктор.
Тим часом головний сержант 93 бригади «Холодний Яр» Іван Буряк у коментарі hromadske зазначив, що не варто всі навчальні центри рівняти під одну лінійку, оскільки їх багато, а проблеми є не зі всіма.
«Є питання щодо забезпечення, тобто фінансування видів страйкбольного обладнання, чогось новітнього та цікавішого, мішеней тощо. Але це теж як у якому навчальному центрі. Не можна сказати, що такого взагалі немає. Зміни відбуваються, наш головнокомандувач теж ініціює їх. Цю проблематику до нього донесли, але для змін потрібен час», — сказав Буряк.
Що кажуть у Генштабі?
Днями Сирський
, що термін базової загальновійськової підготовки новобранців планують збільшити. Також працюють над тим, щоб удосконалити навчальні програми й залучати вмотивованих інструкторів із бойовим досвідом.У Генштабі обговорюють ідею створення школи інструкторів. Там могли б ростити вмотивованих кадрів, які якісно готують новобранців у навчальних центрах.