Підриви ТЦК: чого росіяни намагаються досягти новими терактами

На початку лютого в Україні прогриміли вибухи одразу в кількох регіонах. Від практики підпалів військових машин російська агентура, схоже, перейшла на замахи на самих військових. Що стоїть за останніми терактами проти працівників ТЦК та поліції — розбиралося hromadske.

У перший тиждень лютого Служба безпеки України повідомила про низку терактів — вдалих і невдалих. 1 лютого завербований росією чоловік

, поранивши 8 військовослужбовців. За виконане завдання росіяни пропонували гроші. Чи знав 21-річний хлопець із Житомирщини, що він і сам загине? За даними слідства, куратори використали його «втемну» — активували вибухівку, сховану в туристичний рюкзак, як тільки той зайшов у приміщення.

Вже за два дні правоохоронцям 

 запобігти ще одному підриву в Рівному — біля райуправління поліції, — затримавши 19-річних хлопців. Ще одну спробу російських спецслужб здійснити теракт  на Буковині. Там спіймали двох місцевих наркодилерів віком 17 та 18 років.

У Павлограді на Дніпропетровщині підривникам все ж 

 поранити військовослужбовця біля ТЦК. Причетними виявилися аж троє чоловіків віком 21 і 22 роки.

5 лютого вибух 

 у будівлі територіального центру комплектування Кам’янця-Подільського, забравши життя однієї людини та поранивши ще чотирьох.

Упродовж 2024 року СБУ та Нацполіція

, які виконували доручення російських кураторів, але тоді йшлося здебільшого про підпали — машин ЗСУ, залізниць, будівель. Нині ж російські спецслужби, схоже, перейшли до замахів безпосередньо на військових.
Хто погоджується на підриви?

За даними правоохоронців, росіяни вербують підривників у Telegram-каналах серед найбільш вразливих категорій — молоді та безробітних, охочих на «швидкі» заробітки, людей із залежностями та «низькою соціальною відповідальністю», наприклад, наркозбувачів.

Завдання можуть варіюватися: самостійно зібрати саморобний вибуховий пристрій (СВП) за інструкцією кураторів або просто доставити його в потрібне місце. росіяни не скупляться орендувати підривникам квартири поряд із ціллю завдання. Вибухівку ховають біля будівель у звичайні побутові предмети — пакети, іграшки, контейнери для сміття. Для «виманювання» працівників поліції проводять фейкові виклики. 

Звіти правоохоронців свідчать, що вибухівку, зібрану за завданням російських спецслужб, начиняють цвяхами та гайками для збільшення дії ураження під час детонації.

За виконанням операцій росіяни стежать дистанційно — за допомогою телефонів, завбачливо встановлених їхніми агентами. Телефонами також віддалено активуються СВП — через виклик на мобільний номер.

 

За ці підриви росіяни обіцяють кошти, але, як 

 у поліції, вони рідко доходять до виконавців. Окрім того, спецслужби рф не гребують підривати вибухівки ще до того, як їхні найманці будуть у безпеці — цим «прибирають» головних свідків.
Яка мета цих терактів?

Окрім, очевидно, вбити якомога більше захисників та пересічних українців, метою росіян є дискредитація роботи ТЦК, спроба зірвати мобілізацію та посіяти недовіру цивільних до військовослужбовців, 

 в СБУ. Чи працює це?

Рівень напруженості та втоми українців за три роки великої війни, а також робота росіян в інформаційному полі призвели до того, що ставлення громадян до ТЦК, на жаль, є переважно негативним. За 

 опитування соціологічної групи «Рейтинг», військовослужбовцям ТЦК не довіряють 67% опитаних — це найгірший показник серед усіх категорій військових. Це попри те, що у ТЦК служать поранені ветерани та захисники, що були на передовій, — а ці категорії мають найвищі рівні суспільної довіри. 

Після 

 командувач Сухопутних військ ЗСУ Михайло Драпатий назвав вбивства військових у тилу «червоною лінією, яку не можна перетинати».

«Ми не маємо права мовчки спостерігати за наростальною хвилею зневаги до захисників України — це за межею того, що можна толерувати. Все не стається раптово. Ми вже бачили випадки приниження та агресії щодо наших захисників, але я не бачив гострої реакції суспільства на це. Тепер маємо прямі збройні напади. Так діє ворог. Він працює з нами й поміж нас, поки ми роздивляємось, хто що лайкнув», — заявив генерал.

Командувач заявив, що очікує від влади «блискавичної та жорсткої реакції». А суспільство закликав «не перетравлювати» подібні напади.

Підпали майна ЗСУ, держустанов чи мінування класифікуються Кримінальним кодексом України як тероризм або диверсія, за що передбачена сувора кримінальна відповідальність навіть для неповнолітніх. Тож замість того, щоб іти на співпрацю з росіянами, правоохоронці закликають 

 у спеціальному чат-боті.