Мінфін виніс на громадське обговорення законопроєкт, який зокрема, змінює правила для ФОПів щодо ПДВ. Йдеться про те, що платники єдиного податку, які перевищать 4 млн грн обороту 2026 року, мають зареєструватися платниками ПДВ. Технічна реєстрація відбудеться з 1 січня 2027 року, а фактичне застосування — від 1 квітня 2027 року. При цьому передбачено перехідний період із мінімальною відповідальністю на старті та квартальною звітністю, щоб бізнес мав час адаптуватися до нових правил. Фокус поговорив із економістом Богданом Слуцьким щодо податків для ФОП та проаналізував зміни і ризики реформи.
"По суті, це про вирівнювання правил гри. Сьогодні в Україні склалася унікальна ситуація: один і той самий за масштабом і видом діяльності бізнес може або працювати з ПДВ, або не працювати з ним — залежно від обраної системи оподаткування", — каже старший економіст ЦЕС Богдан Слуцький.
Спроба вирівняти податкові правила
Наразі в Україні чинні різні пороги для обов’язкової реєстрації платником ПДВ залежно від системи оподаткування: для бізнесу на загальній системі — близько 1 млн грн обороту, тоді як для ФОПів на спрощеній системі (3 група) — до 10 млн грн.
Тим часом у країнах Євросоюзу і державах-кандидатах така конструкція відсутня. Там якщо бізнес перевищує поріг обороту, він автоматично стає платником ПДВ.
Як пояснює економіст, запровадження обов’язкової реєстрації платником ПДВ для ФОПів із певним оборотом є кроком у правильному напрямку, який наближає Україну до європейської логіки оподаткування. Але сам по собі він не вирішує проблему системно.
"В жодній країні ЄС і в жодній країні-кандидаті до ЄС, окрім України, такої моделі немає. Там діє проста логіка: якщо бізнес перевищує певний поріг, він стає платником ПДВ незалежно від форми роботи", — каже Слуцький.
Викривлення конкуренції
"Це і створює викривлення конкуренції вже сьогодні", — додає експерт.
Малий бізнес отримує підтримку через спрощену систему, що є логічною частиною політики. Але між малим і великим бізнесом сформувався проміжний сегмент, який за масштабом уже є великим, проте користується перевагами спрощеної системи.
Тому бізнеси одного масштабу працюють у різних податкових режимах, частина компаній уникає ПДВ-ланцюжка і виникає стимул до дроблення діяльності.
Це створює ситуацію, коли бізнес, що працює відкрито в системі ПДВ, часто опиняється в менш вигідних умовах порівняно з конкурентами на спрощеній системі.
Що змінюється, а що ні
Економіст наголошує, що йдеться не про скасування спрощеної системи. Запропонована модель не переводить ФОПів автоматично на загальну систему — вона лише встановлює поріг обов’язкової реєстрації платником ПДВ.
За результатами дослідження ЦЕС, для повноцінного ефекту реформа має бути ширшою. Зокрема, поріг у 4 млн грн виглядає завищеним і менш ефективним для зменшення стимулів до дроблення, ніж рівень близько 2,5 млн грн
Тобто спрощена система зберігається; але з’являється новий "контур" входу в ПДВ за оборотом.
Реформа вірна, але недостатня
За оцінкою
Серед ключових зауважень:
поріг 4 млн грн може бути завищеним і неефективним для боротьби з дробленням бізнесу;
оптимальнішим вважається рівень близько 2,5 млн грн;
відсутні супутні реформи адміністрування ПДВ.
Також експерт наголошує на необхідності запровадження касового методу та цифровізації звітності, оновлення структури спрощеної системи (зокрема об’єднання 1 і 2 груп), а також поступового підвищення лімітів, щоб не стримувати зростання бізнесу.
Відновлення цілісного ланцюжка ПДВ у перспективі створює передумови і для більш збалансованої податкової політики, зокрема можливості зниження ставок на базові товари. Водночас в умовах війни такі рішення потребують обережного підходу
Як зазначає економіст, реформа ПДВ для ФОПів — це лише частина ширшої трансформації податкової системи, яка має усунути стимул до штучного подрібнення бізнесу.
"Зараз йдеться не про завершену реформу, а про перший крок до системного вирівнювання правил. І далі ключове — велика робота до 2027 року: як на рівні закону, так і підзаконних актів, і в частині цифровізації. Це потрібно, щоб адміністрування було простим і зрозумілим для бізнесу, а для податкової — технічно спроможним", — пояснює експерт.
Що вимагають МВФ, ЄС і чи є ризик для України втратити фінансування
За оцінками ЦЕС, Україна ризикує втратити до 7 млрд євро міжнародної підтримки, якщо не виконає частину реформ у межах програм Ukraine Facility, Світового банку та МВФ.
Йдеться про понад 20 урядових рішень і законопроєктів у різних сферах — від енергетики до оподаткування, включно з ПДВ для ФОПів і правилами для посилок до 150 євро.
В жодній країні ЄС і в жодній країні-кандидаті до ЄС, окрім України, такої моделі немає. Там діє проста логіка: якщо бізнес перевищує певний поріг, він стає платником ПДВ незалежно від форми роботи
Натомість парламенті визнають наявність проблем із темпами ухвалення рішень. Серед причин називають політичну напругу, конфліктність навколо урядових ініціатив і загальний вплив антикорупційних розслідувань, що ускладнює голосування за чутливі реформи.
Зазначимо, що законопроєкт, який перебуває на етапі громадського обговорення, має пройти доопрацювання тексту з урядом, а також бути погодженим профільними органами. Лише потім його внесуть до Верховної Ради для розгляду.
Наразі рішення про голосування у парламенті не ухвалено, а конкретні дати розгляду залежать від фіналізації урядової версії документа та політичної готовності коаліції підтримати зміни.
