По примеру Черновцов на карантине, «Думская» узнавала, как во время пандемии поживает туристическая мекка Украины — Львов. Ситуация здесь оказалось схожей с одесской, когда официальные власти долго не могли решиться признать первого пациента с подтвержденным диагнозом COVID-19, а в больницах не хватало элементарных средств защиты, несмотря на заверения чиновников — в первые дни все на себе тянули волонтеры. Слово журналистке Ирине Островской.
Цього тижня на вулицях Львова людей побільшало. Вони гуляють, сидять на лавочках у скверах, спілкуються. Багато хто без маски, в інших — маска на підборідді. Схоже, з приходом справжньої весни львів’яни розслабились і геть забули про небезпеку.
На Львівщину коронавірус прийшов трішки пізніше, ніж очікували. Коли в Україні вже «палали» Чернівці, Тернопільщина та Київ, у Львові не було жодного офіційно зареєстрованого випадку інфікування. Про першого зараженого стало відомо у п’ятницю, 20 березня.
Чоловік 13 березня повернувся з Німеччини, почував себе добре, але вирішив здати ПЛР-тест у приватній клініці. Коли результат виявився позитивним, він звернувся у Львівську обласну інфекційну лікарню. Але там результатам приватної лабораторії не повірили і зробили забір біоматеріалу ще раз. Чоловіка — до речі, лікаря за професією — відправили на самоізоляцію додому, бо жодних показань для госпіталізації у нього не було. Львівська ОДА тоді навіть не визнавала цей випадок інфікування. Натомість про нього повідомляла Львівська міська рада, а також МОЗ. Журналісти навіть звинувачували чиновників у приховуванні інформації. Врешті, коли прийшли результати аналізів вже з державної лабораторії у Києві, чоловіка записали до тих, хто від коронавірусу одужав.
Нині в області – 430 випадків інфікування. Померло 13 людей. Хворих приймають чотири опорні медзаклади. Найбільше пацієнтів – у Львівській обласній інфекційній лікарні.
Зараз медзаклади на декілька тижнів наперед забезпечені необхідними засобами індивідуального захисту. Хоча так було не одразу. Ще до початку епідемії в Україні — у лютому та на початку березня – голова Львівської ОДА Максим Козицький запевняв, що «все під контролем і ми готові зустріти коронавірус».
Складалося враження, що варто вірусу тільки з’явитись на теренах Львівщини, як тут же його приборкають. Але як тільки-но почали надходити перші підозри, стало зрозуміло, що насувається катастрофа.
Медики заявляли про неготовність лікарень, директори медзакладів виставляли у соцмережах списки про те, чого бракує, і в цих списках були далеко не лише апарати ШВЛ, а, наприклад, такі елементарні речі, як одноразова постіль, распіратори і рукавички. Підключились волонтери, великий та середній бізнес, місцеве самоврядування і політичні сили. Одні привозили захисні комбінезони, інші – рукавички. Ресторани забезпечували медиків їжею, таксі – довозили їх на роботу чи додому.
«Це надзвичайно приємно, коли люди поштою надсилають нам свої невеличкі допомоги. Такі посилки ми отримуємо щодня. Це можуть бути рукавчики, бинт, або деззасіб. Дякуємо їм за розуміння», — каже Осип Бегей, директор Стрийської міської лікарні, де пацієнтів з коронавірусною інфекцією ще немає.
«Навіть, якщо б постачання сьогодні припинилось, то ми ще, як мінімум, місяць проживемо», — каже заступник директора Львівської обласної інфекційної лікарні Ігор Берник.
Словом, країну, принаймні Львівщину точно, знову врятували небайдужі громадяни. Як і у 2014-у.
Місто без туристів, мер – на самоізоляції
Хоч людей в центрі цього тижня і побільшало, але туристів немає. Сувенірні магазини, численні кав’ярні та ресторани, які здебільшого працювали на туристичну галузь, — закриті.
Щоправда, біля деяких ресторанів – скупчення кур’єрів, які розвозять замовлення по всьому місту. Інші заклади пропонують каву чи наливки на виніс, але клієнтів там небагато. Потоку шумних екскурсій у Львові немає вже два місяці.
Через закриття закладів та відсутність туристів місто зазнає збитків.
«У квітні ми не доотримали близько 70 мільйонів гривень. У травні ця сума буде ще більшою», – каже міський голова Андрій Садовий.
Щоб зменшити витрати, мер запропонував оптимізувати чисельність працівників міської ради. Планувалося скоротити 181 особу. Але це рішення не підтримали депутати.
До речі, самого мера на сесії не було. З понеділка він – на самоізоляції.
«За рекомендацією лікарів, міський голова Львова Андрій Садовий кілька днів працюватиме з дому. Самопочуття мера нормальне, однак у суботу через підвищену температуру міський голова зробив експрес-тест та ПЛР-аналіз на COVID-19. Результати — негативні»,– повідомила прес-служба муніципалітету у понеділок, 27 квітня.
«Де ваша маска? – Я маю»
Громадського транспорту на дорогах теж стало менше. Приватні перевізники майже одразу припинили випускати маршрутки на більшість рейсів. Трамваї їздять напівпорожні. В тролейбусах – людей трохи більше. Взагалі в електротранспорті дозволено перевозити пасажирів у кількості, що не перевищує кількість сидячих місць. Але деякі водії тролейбусів перестраховуються і не зупиняють на всіх зупинках, інші ж навпаки – беруть усіх, навіть якщо людей всередині більше, ніж дозволено.
«А що, в нас карантин вже закінчився, що стоячі місця?» — обурюється жінка.
«Дякую, що підібрали. Перед вами два напівпусті тролейбуси не зупинили», — звертається до водія чоловік, щойно зайшовши в тролейбус.
До слова, водіїв електротранспорту, як і священиків, а також журналістів у Львові безкоштовно тестують експрес-тестами.
Взагалі дозвіл на проїзд мають лише працівники так званої критичної інфраструктури. Кожен пасажир має мати при собі документ, який засвідчує приналежність до такої категорії осіб. Про це у транспорті нагадує голос з динаміків — у перервах між повідомленнями імунологині Валентини Чеп’як: «часто мийте руки, пийте багато теплої води, не торкайтеся руками обличчя…». Але насправді наявність таких посвідчень ніхто не перевіряє. На відміну від квитків.
- Де ваша маска? – звертає увагу літньому пасажирові контролер у тролейбусі.
- Я маю, – відповідає чоловік, вказуючи на кишеню.
- Де ваша маска, я питаю?! Ви в групі ризику! Одягніть бігом маску! – кричить контролер.
Чоловік не реагує. Якась жінка протягує йому чисту медичну маску. Той бере, тримає в руках, контролер знову кричить, люди сміються. Врешті дідусь таки натягає маску. А коли контролер виходить, опускає її з носа, а потім і взагалі знімає.
Кіна не буде, музики теж
«30 квітня у Львові відкриють перший автокінотеатр» — таке повідомлення минулого тижня облетіло львівські ЗМІ, і одразу ж викликало ажіотаж.
Здавалося б, небеса змилосердилися, і ось він – порятунок від карантинної нудьги. Все ідеально: сеанси проходять на парковці стадіону Арени-Львів, глядачі сидять у своїх автомобілях, дивляться на великий екран попереду, а звук отримують через FM-приймач.
Ну, просто голівудський фільм, і ніякого коронавірусу! Але вже через кілька днів міська комісія ТЕБ і НС скасувала захід, точніше – перенесла його на післякарантинний період.
«Ми трактуємо кінопокази в автокінотеатрі як масові заходи, які заборонені в умовах посиленого карантину», — пояснив журналістам заступник міського голови Андрій Москаленко.
Про перенесення аж на червень 2021 року заявили організатори музичного фестивалю «Leopolis Jazz Fest». Невідомо коли відбудеться святкування Дня міста, яке Львів щороку відзначає у першу неділю травня.
З квітня на вересень перенесли дитячий книжковий фестиваль «Книгоманія», його планують провести разом із традиційним щорічним BookForum.
Але ж хто насправді сьогодні може сказати, яка епідеміологічна ситуація в країні буде у вересні, і чи не доведеться львів’янам відмовитись і від цього свята?
Авторка Ірина Островська, фото автора та Дар'ї Зубрицької
И точно как в Одессе - возле Оперного плиточку укладывают под шумок[/i]
В спальных районах города - очереди на почте[/i]
