Руйнування дамби Каховської ГЕС, влаштоване російськими військовими, призвело до глобальної екологічної катастрофи. І зараз ніхто не візьметься прогнозувати, чи вдасться коли-небудь відновити зруйнований екобаланс.
Підрив російськими окупантами греблі Каховської ГЕС в ніч на 6 червня призвів до глобальної екологічної катастрофи, нищівні наслідки якої остаточно ще невідомі. Унікальні заповідні землі разом з безліччю тварин і птахів, у тому числі червонокнижних, знищені, можливо, назавжди. У Чорне море увірвався токсичний потік – міни, що підриваються, тисячі тонн хімікатів і ґрунтів, каналізаційних відходів, загиблих тварин, вирваних з корінням дерев, отруйних мулових відкладень, в яких міститься дуст...
Рівень води в Каховському водосховищі продовжує знижуватись, а майно постраждалих з Херсонщини – від уламків меблів до величезних частин будинків – прибиває до узбережжя Чорного моря в Одеській області та Одесі. 11 червня Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу також зафіксувала суттєві зміни у хімічному складі проб морської води на Одеському узбережжі…
Непоправні наслідки для нацпарків
Каховське водосховище – це гігантський резервуар обсягом понад 18 куб. км та завдовжки 240 км. Як повідомляє громадська організація "Українська природоохоронна група", коли його зводили в середині минулого століття, за допомогою гідравлічних споруд рівень води у Дніпрі підняли аж на 16 метрів. Тому, за підрахунками фахівців, наслідки теракту для дикої природи прогнозуються на площі щонайменше 5 тис. кв. км (зони затоплення та осушення).
"Понад 1 тис. кв. метрів території, яка останні майже 70 років була вкрита водами сховища, виявиться просто неба", - стверджують представники групи.
За словами виконавчого директора громадської організації Rewilding Ukraine Михайла Нестеренка, наслідки для природи, зокрема дикої – жахливі. Йдеться про знищення цілого біогеоценозу – унікального ландшафтного комплексу з усіма живими організмами – рослинами, тваринами…
Зокрема, внаслідок підриву ГЕС постраждав Національний природний парк "Нижньодніпровський", а це понад 80 тис. га заплавної території в Бериславському, Білозерському, Голопристанськомму та Олешківському районах, містах Херсоні та Нова Каховка, більшість з яких наразі затоплені. Позначився теракт і ще на кількох нацпарках - "Білобережжя Святослава", "Олешківські піски", "Кінбурнська коса".
Окрім того, під удар потрапили десятки заповідних урочищ, заказників та пам'яток природи – ботанічних, ландшафтних, зоологічних, орнітологічних та лісових.
За словами Нестеренка, через техногенну катастрофу, до якої призвів підрив дамби, рівень річкової води піднявся у десятки разів вище, ніж це могло бути за будь-якої природної повені.
"Унікальні луки, плавні, острівці не просто затоплені – вони змиті разом із тваринами, птахами, ґрунтом – усім, що створювалося десятками років. При цьому нагадаю: усі природні парки Херсонщини та Миколаївщини зараз окуповані, і ми не можемо знати до кінця про масштаби цього кошмару", - сказав біолог.
Екологи наголошують, що загальна площа підтоплених заповідних територій, серед яких Чорноморський біосферний заповідник (охороняється законом з 1927 року та є частиною всесвітньої мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО), може перевищити 120 тис. га.
"Масштаби руйнувань стрімко зростатимуть, адже швидка течія на фарватері під високим правим берегом Дніпра підмиватиме низку природно-заповідних територій, розташованих уздовж берега. Це означає абразію (руйнування хвилями, – УНІАН) високих берегів у перші дні після початку затоплення та продовження ерозії у майбутньому", - пояснюють в "Українській природоохоронній групі".
За словами Нестеренка, загине (і вже загинуло) безліч цінних представників флори. Це сотні рідкісних квітів, зокрема, популяції диких орхідей. Також частина березових та дубових лісів, у тому числі одні з найбільших дубів-велетнів Херсонщини, які розташовані у Збур’ївському лісництві, неподалік берега Дніпра.
Крім того, затоплення спричинить значне підвищення рівня ґрунтових вод у всьому південному регіоні України. Це означає збільшення вологи у ґрунті і так званий посол, згубний для рослинності. Згодом це призведе, наприклад, до остаточного зникнення реліктових залишків природних лісів та штучного лісу на дніпровських пісках.
Як зазначає Нестеренко, у затоплених зонах жили олені, кабани, косулі, борсуки, ласки... Гніздилися червонокнижні птахи, розташовувалися устричні поселення і багато чого, що, можливо, вже не відродиться ніколи.
"Якщо піде різкий викид прісної води в море, риба в ньому відійде подалі. Як наслідок, без кормової бази залишаться морські птахи – чайки, баклани, крачки", – пояснює виконавчий директор Rewilding Ukraine.
На переконання голови громадської організації "Зелений лист" Владислава Балинського, "Каховська катастрофа" має планетарні масштаби.
"Сотні острівців, ділянки заплавного лісу та степу, заливні луки та схили з усіма їхніми жителями змиваються в море. Зараз шлюбний сезон – період гніздування та нересту. Тобто загинули та продовжують гинути сотні видів живих організмів, з яких 71 вид тварин та 32 рослини включені до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, Червоної книги України тощо", - каже еколог.
Небезпека для Чорного моря
Руйнування греблі Каховської ГЕС становить неабияку небезпеку для Чорного моря, адже туди несеться річкова вода із затоплених територій з великою кількістю паливно-мастильних матеріалів, сотнями тисяч тонн ґрунту, тисячами мертвих тварин і птахів, вирваними з коренем деревами. Плюс – відходи зі зруйнованих каналізаційних систем та вигрібних ям, залишки міндобрив та інших хімікатів, не кажучи про міни та інші боєприпаси, які детонують прямо у воді. Також "велика вода" вимиває цвинтарі та скотомогильники. Ця гримуча суміш, скоріше за все, вплине на всіх морських жителів – від планктону до китоподібних.
Є ще один нюанс – придонні відкладення Каховського водосховища. Вони містять забруднювачі, які накопичувалися десятиліттями через викиди промислових підприємств Запоріжжя, Дніпра, Кам'янського та інших населених пунктів.
Як пояснив Балинський, проблема таких мулів, висота яких може перевищувати десять метрів, характерна для усіх водосховищ. Вона вивчалася і раніше, але вчені не знали, що робити із цим "добром".
"Колись сапропель (мул, що утворюється з перегнилих на дні стоячих водойм рослинних і тваринних залишків, – УНІАН) хотіли використовувати як добрива. Але, вивчивши їхній склад, від цієї ідеї відмовилися. Як з'ясувалося, у відкладеннях на дні таких водойм багато отруйних хімічних речовин, насамперед солей, важких металів, плюс – хлорорганічні з'єднання і навіть ДДТ – дуст, який за радянських часів активно використовувався, наприклад, для дезінфекції", - розповів еколог.
