Росія за час широкомасштабної війни вдосконалює свої ракети, бомби та БПЛА, якими атакує України. Що змінилось і яку загрозу вони несуть - в матеріалі РБК-Україна.
Росія трансформує свій арсенал терору проти українських міст, що знаходяться за лінією фронту. Якщо ще в перший рік широкомасштабного вторгнення це були здебільшого крилаті та балістичні ракети у комбінації з іранськими БПЛА, то надалі "асортимент" цих засобів вдосконалився та розширився.
Зараз поряд з "шахедами" або "Герань-2" ворог запускає в наше небо ще і "Герань-3" та оновлені "Іскандери", а також "тестує" для атак по українських містах нові керовані авіабомби. Мета – перевантажити українську ППО, принести якнайбільше руйнувань критичній та військовій інфраструктурі, і створити додатковий психологічний тиск на населення.
Еволюція авіабомб: що таке "нові" КАБи
Росія почала нарощувати застосування керованих авіабомб на фронті ще з кінця 2023 року. За їх основу взяли радянські фугасні авіабомби, наприклад ФАБ-250 і ФАБ-500, які оснастили універсальним модулем планерування й корекції польоту (УМПК). Їх, як правило, запускають з винищувачів-бомбардувальників Су-34.
УМПК – це модуль із крильцями, супутниковою та інерціальною навігацією і засобами подолання РЕБ. Він дозволяє в рази збільшити дальність цих авіабомб – з 10 до 80 кілометрів. І такі КАБи ворог щоденно застосовує десятками поряд з лінією фронту.
"Протягом вересня-жовтня РФ розробляла і зараз вийшла на остаточне бойове дослідне використання авіаційних бомб з новими модулями управління. Вони передбачають, що дальність, бойовий радіус таких бомб буде дорівнювати близько 200 км", –
За рахунок додавання реактивного двигуна нові КАБи стали більше схожими на крилату міні-ракету і отримали підвищену дальність – замість 80 кілометрів, як це фіксувалось досі. Через підвищену дальність, до 200 кілометрів, літак-носій може не наближатись до зони роботи української ППО.
Перші удари новими КАБами вже були зафіксовані, зокрема, по Дніпру, на Полтавщині та Одещині – відносно тилових районах нашої країни. Поки що були лише одиничні застосування нових реактивних авіабомб. Проте, за даними воєнної розвідки, Росія вже переходить до серійного виробництва цього озброєння.
"Застосування таких КАБів зараз не є масовим. Ворог випробовує їх у бойових умовах. Вони їх застосовують уже не перший місяць – про такі проекти стало відомо ще кілька років тому. Ціль має схожі параметри польоту із крилатою ракетою. Таким бомбам можна протидіяти, як вогневими засобами, так і РЕБ. Головне мати достатньо засобів для цього", – пояснив РБК-Україна начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
У інформаційному просторі можна зустріти різні назви цієї бомби. Іноді їх називають "Грім-1Е" – це інше гібридне озброєння, яке ворог періодично застосовує по Україні ще з початку 2023 року. Але нещодавні атаки по Полтавщині та Одещині були, найімовірніше, здійснені реактивними КАБами під назвою УМПБ-5Р – бомбами з реактивним двигуном.
"Тоді як "Грім-1Е" – це гібрид бомби та Х-38 – надзвукової ракети. Розрахунок на те, що ця ракета пролетить 40 кілометрів, а потім бомба продовжить політ за своєю траєкторією. Насправді, якщо брати прагматичний інтерес росіян, то їм більш вигідно масштабувати виробництво звичайних КАБів з різними модифікаціями", – пояснює виданню військовослужбовець 413-го полку СБС "Рейд", експерт з озброєнь Defense Express Іван Киричевський.
За словами співрозмовника, колись росіяни заявляли про винахід нібито універсального боєприпасу – УМПБ Д-30СН. Щоправда, в бойових умовах продемонструвати його унікальність та універсальність вони не змогли. На думку Киричевського, УМПБ-5Р може бути спробою розвитку цього винаходу.
"У "Грім-1Е" заявлена дальність пуску – до 110-120 кілометрів. Припускається, що УМПБ-5Р може діставати до 200 кілометрів. Але поки що виходить так, що його найглибша дальність польоту – 130 кілометрів, що ми побачили у ситуації з Полтавською областю, де ця бомба не долетіла 30 кілометрів до самої Полтави", – каже Киричевський.
Одне з джерел у Силах оборони пояснює: росіяни зараз працюють над тим, щоби наростити дальність цих бомб, наприклад, додаючи більше пального і зменшуючи кількість вибухівки. За даними РБК-Україна, до кінця цього року росіяни хочуть виготовити близько 250 одиниць "Грім-1Е" та орієнтовно 500 УМПБ-5Р. Проте надалі ці обсяги можуть бути більшими.
Ще одна різниця між цими двома засобами: якщо "Грім-1Е" може летіти на початковій стадії польоту на надзвуковій швидкості – понад 1150 км/год, то вважається, що УМПБ-5Р має дозвукову швидкість польоту.
"І з огляду на те, що за повідомленням Повітряних сил було уражено дві з трьох таких бомб на Одещині – отже, ціль дозвукова, і по ній можна працювати. Але говорити, що зараз російські реактивні КАБи почнуть падати на Київ і ми з цим нічого не зробимо – поки що такого об 'єктивно немає", – зазначив Киричевський.
Реактивні БПЛА: розвиток "мопедів"
З 2024 року росіяни почали поряд з поршневими БПЛА типу "шахед", технологію яких повністю "передерли" в Ірану, застосовувати такі ж дрони-камікадзе з реактивним двигуном. Такий двигун, як і у випадку з КАБами, додає їм швидкості та дальності. Перші зразки були ідентифіковані весною цього року – це "Бандероль" та "Дань-М". Пізніше цього літа в Україні вперше зафіксували дрони "Герань-3" (або Shahed-238).
Досі відомо про щонайменше дві атаки, під час яких застосовувались БПЛА "Дань-М". Якими були результати відпрацювання по цих дронах під час другої атаки – невідомо, проте під час першої – два з трьох були вражені, ще один упав у Чорному морі.
Цей БПЛА був на озброєнні російських військ ще з 90-х років і до модифікації застосовувався як дрон-мішень. Швидкість "Дань-М" може сягати 750 км/год. Свідчень про серійне виробництво цих дронів немає. Можна припустити, що вони застосовувались епізодично для перевантаження української ППО: через висоту та швидкість польоту для їх ураження потрібно використовувати ЗРК більшого радіусу дії, ніж приміром "зенітки" чи переносні комплекси.
На відміну від цього типу БПЛА, ракета-дрон "Бандероль" має дещо меншу швидкість – в межах 500–650 км/год. На ньому встановлений турбореактивний двигун SW800 виробництва китайської компанії Swiwin – такий же, як і на УМПБ-5Р, звертає увагу Киричевський. Збиття цього безпілотника теж уже фіксувалось у зведеннях Повітряних сил, однак випадки його застосування можна поки назвати поодинокими.
Значно більше інформації є про "Герань-3", виробництво яких базується у Єлабузі в російському Татарстані. Зрештою, і цей проект БПЛА, як і всі інші "шахеди", Москва запозичила в Ірану. Через встановлення турбореактивного двигуна, який, за інформацією, що є у відкритому доступі, імпортується з Китаю, "Герань-3" має більшу швидкість, ніж у його "попередників" – в межах 300-400 км/год. За оцінкою української воєнної розвідки, серійне виробництво цих БПЛА планується в 2026 році.
Росія намагається розгортати серійне виробництво реактивних апаратів і реактивних КАБів, але її технологічна база має обмеження. Саме тому РФ значною мірою залежить від імпортних компонентів – передусім двигунів з КНР.
"Можливо, готового рішення, щоби збивати УМПБ-5Р "пачками", у нас відразу може і не бути. Але, наприклад, з огляду на те, що нашим зенітникам вдалось реактивним снарядом з лазерним наведенням АПКВС збити ракету Х-69 масою 800 кілограмів, то в нас є широкий простір для імпровізації і пошуку нових рішень", – вважає Киричевський.
Що стосується таких БПЛА, як "Герань-3" – можливо, вони і є складною ціллю для дронів-перехоплювачів, які українська армія зараз успішно впроваджує у бойовій роботі. Проте цей безпілотник є цілком досяжною ціллю для всіх інших засобів, які Збройні сили використовують для збиття "Герань-2" та "гербер".
"Іскандер-М": як балістика стає хитрішою
В американському інформпросторі в цьому році з'явилось кілька повідомлень про те, що російська балістика – "Іскандер-М" стала складнішою ціллю для систем Patriot. Ці ракети отримали можливість відстрілювати радіолокаційні пастки та виконувати маневри на термінальній стадії – під час наближення до цілі, що робить її траєкторію менш передбачуваною. Програмне забезпечення Patriot може не впоратись з обчисленням тієї точки, в якій його протиракета має зійтись з ворожою ціллю.
"Ракета "Іскандер-М" може здійснювати незначні коливання під час заходу на ціль. Це ускладнює роботу системи Patriot, яка збиває балістику в автоматичному режимі. Їй важче вираховувати ту точку, в якій зенітна ракета має зійтись із балістичною для її ураження. Втім, Patriot продовжує працювати, і результати збиття як "Іскандерів", так і "Кинжалів" є", – розповів РБК-Україна Ігнат.
Достеменно невідомо, в який спосіб Москві вдалось досягти цих змін – чи через нове програмне забезпечення, переналаштування систем наведення, чи шляхом введення додаткових прискорювачів. Так чи інакше, кілька співрозмовників видання пояснюють: росіяни системно працюють над модернізацією "Іскандерів" ще з 2022 року, тому усі ті "апгрейди", що з'являються в російській балістиці – справа не останніх місяців, це те, до чого вони поступово йшли роками.
За словами Киричевського, відстріл ракетою "Іскандер-М" у польоті чогось на кшталт хибних бойових частин відстежувалось ще починаючи з 2022 року. А опція з маневру на кінцевій стадії могла стати результатом доопрацювання так званих газових рулів, вважає експерт. Ці газодинамічні рулі знаходяться в задній частині ракети і мають вигляд трубочок, які стирчать з хвоста.
Киричевський зазначає, що ця функція могла продумуватись ще за радянських часів, коли СССР працювало над ракетою "Ока" – попередником "Іскандера". Уже тоді "Ока" проектувалась з тим, щоб обходити системи Patriot.
"Американці вже працюють над вирішенням цієї проблеми. І щоб компанія отримала на це гроші – потрібен відповідний інформаційний фон та супровід. Можливо, саме з цим і пов'язані останні звіти та висновки щодо зниження ефективності існуючих Patriot", – припустив експерт.
Крім того, співрозмовники видання звертають увагу, що зараз Москва працює над новою ракетою – "Іскандер-1000", який здатний долати замість 500 – тисячу кілометрів. Це також підтверджується внутрішньою російською документацією, яка є в розпорядженні "Мілітарного". Згідно з даними порталу, таких "Іскандерів" Кремль планує у 2025 році виготовити 18 одиниць.
Інша проблема з "Іскандерами" полягає у масовості їхнього застосування, порівнюючи з попередніми роками. Росія почала застосовувати "Іскандер-М" частіше і більше, з різних напрямків, у поєднанні з іншими засобами – БПЛА, крилатими ракетами, акцентує Ігнат.
"І це, своєю чергою, теж ускладнює їхнє збиття. Пропорція застосування балістичних ракет до крилатих зросла порівняно з попередніми роками. Плюс, одна батарея Patriot під час атаки "дивиться" в певному напрямку – вона не може бачити і вражати ворожі цілі на 360 градусів", – пояснив РБК-Україна Ігнат.
При цьому засобів для збиття цих ракет в українських військ не стає пропорційно більше. Серед наявного озброєння у нашої армії тільки зенітні ракети MSE для Patriot здатні збивати балістику. За оцінкою Defense Express, у минулому році Lockheed Martin виготовили близько 650 одиниць MSE, і не факт, що в цьому році їм вдасться виготовити більше.
"Якби у нас була достатня кількість зенітних ракет-перехоплювачів, то фактор складності балістичних ракет "Іскандера" не мав би такого значення. Просто коли б була достатня кількість зенітних ракет до них і можна було би по одній цілі випустити по 2-3 і більше перехоплювачів, як це передбачено за стандартами американської армії – то це не було би відчутно. Але коли є режим економії – то воно і почало проявлятись", – розповів Киричевський.
***
Москва прагне комбінувати дешеві масові та маневрові засоби ураження для виснаження та прориву української протиповітряної та протиракетної оборони. Якщо Кремль налагодить реактивний "парк" КАБів та БПЛА – це стане черговим викликом для українських населених пунктів, що знаходяться у відносному тилу.
Декілька моментів пом’якшують тривожну картину: росіяни насправді нічого кардинально нового не придумали. І не все з того, що анонсується Росією як "нове", відразу стає масовим і ефективним у бойовій експлуатації. Багато проектів є наразі дослідними. А українські Сили оборони за майже чотири роки війни неодноразово доводили, що на кожен хід росіян вони здатні знаходити протидію.
