Виробник олії "Щедрий дар" і "Чумак" зупиняє заводи. Що далі?

Російські атаки змусили найбільшого у світі виробника соняшникової олії "Кернел" зупинити заводи. Чим це загрожує Україні, що буде з галуззю та чи треба бігти в магазин за олією?

Про це пише . 

Що сталося

Найбільший український виробник соняшникової олії – "Кернел" –

усі свої олійні заводи внаслідок ударів РФ. Компанія відома брендами "Щедрий дар" і "Чумак". Одночасно з ним виробництво "Дельта Вілмар Україна", а з 13 листопада закупівлю та переробку соняшнику дніпровський завод "Потоки" та "Віктор і К" – виробник "Королівського смаку".

На підприємствах "Кернел" дрони пошкодили виробничі будівлі, обладнання та резервуари. Щоб не допустити більших втрат, компанія вирішила повністю зупинити виробництво. "Влучання в працююче обладнання створює пряму загрозу масштабної пожежі та небезпеку для життя працівників", –

в компанії.

Сім заводів "Кернел"

на переробку 4 млн тонн соняшнику на рік. У 2026 фінансовому році на них припало майже 30% переробки в Україні. Компанія забезпечувала третину експорту соняшникової олії та приблизно десяту частину світового споживання.

У "Дельта Вілмар Україна" причинами зупинки назвали безпекову ситуацію та постійні відключення електроенергії. Потужність їхнього заводу на Одещині становить 1,7 тис. тонн соняшнику на добу.

Дніпровські "Потоки" переробляють 2,4 тис. тонн насіння на добу. Тут до проблем з електропостачанням і безпекою додалася необхідність відновлювати підприємство після попередніх обстрілів.

На безпеку та проблеми зі світлом при закритті послалася і компанія "Віктор і К", яка виробляє продукцію під брендом "Королівський смак". Переробник

закупівлю олійних культур та скорочує персонал.

"Наразі тільки почалася ескалація атак з боку РФ. Як на мене, за останні чотири дні активно пішли удари по переробних потужностях", – каже генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Олег Хоменко.

Агрохолдинг "Кернел" продовжує відвантажувати готову продукцію зі складів і запевняє, що виконує зобов'язання перед партнерами. Але нові закупівлі насіння припинив.

Дату відновлення роботи заводів компанія не назвала, а на прохання ЕП надати додаткові пояснення послалася на свою публічну заяву. Прогнозувати строки повернення "Кернел" до переробки насіння не беруться і співрозмовники в аграрному секторі.

Які наслідки?

Основну сировину "Кернел" купував у сторонніх господарств. Після припинення закупівель його постачальникам доведеться шукати інших покупців, ймовірно за нижчими цінами, хоча подальша робота олійних заводів решти гравців ринку також під загрозою.

"Думаю, якщо удари поширяться далі по таких об'єктах, ринок спіткає така сама ситуація, як "Кернела": всі будуть змушені зупиняти виробництво", – каже Хоменко.

Соняшник дешевшав ще до зупинки: від початку жовтня, коли на ринок надходив новий урожай, закупівельні ціни провідних переробників

приблизно на 11%.

"Заводи, які працюють, будуть також знижувати закупівельну ціну на внутрішньому ринку", – каже заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук.

Продаж віддаленішому заводу збільшує витрати на доставку. Залишаючи врожай на складі, господарство платить за зберігання, але відкладає надходження грошей, потрібних для роботи.

"Коли не працює переробка, соняшник чи соя не можуть чекати місяцями на складах. Тому потрібен прямий експорт для отримання обігових коштів товаровиробниками. Важливо терміново скасовувати експортні мита на (насіння – ЕП) олійні культури –

… Невідомо, коли поновлять роботу заводи, а сировину потрібно продавати", – вважає Марчук.

Однак вивезення насіння за кордон також

дорога доставка та нестача автотранспорту. Соняшник до того ж об'ємніший за інші культури. За оцінкою Хоменка, тонна насіння займає приблизно вдвічі більше місця, ніж тонна пшениці чи кукурудзи, тож для його масового експорту знадобиться більше транспорту. А його зараз не вистачає навіть для експорту зернових.

Менша виручка від урожаю та дорожча доставка залишатимуть господарствам менше грошей на наступну сівбу. Чим гіршим буде їхній фінансовий стан на її початок, тим менше площ вони засіють, застерігає Хоменко.

Для України продаж насіння замість олії означатиме, що заробіток на виробництві олії та шроту отримають іноземні підприємства. Для прикладу, тонна насіння соняшнику на експорт коштувала у жовтні близько 450 дол., а олії з нього – 1300 дол. Зберегти переробку всередині країни заважають не лише атаки на заводи, а й труднощі з експортом готової продукції.

"Кернел" мав такі проблеми ще до припинення виробництва. У липні-вересні його заводи переробили майже стільки ж олійних культур, скільки роком раніше, проте продажі рослинної олії

на 48%. Більшу частину кварталу компанія фактично не могла відвантажувати її через зупинку портів. Дорожчі маршрути через Дунай і західний кордон залізницею та автомобільним транспортом повністю замінити їх не змогли. У відповідь на це уряд запровадив пріоритет при експорті олії за кордон.

Жовтневі поставки олії з України

258 тис. тонн проти звичних 400 тис. тонн на місяць. Відвантаження стримували затори на кордонах і скорочення заходів суден до глибоководних портів Одеси.

Тепер експорт обмежуватиме й скорочення виробництва. Менші поставки означатимуть менше валютної виручки та податкових надходжень. За тривалого простою українські переробники також ризикують втратити замовлення, які іноземні покупці можуть передати постачальникам з інших країн.

Що це означає для українців

У 2025 році Україна

експорт олійних культур на 11% – до 6,38 млрд дол. із яких на соняшник припало 5,2 млрд дол. Соняшникова олія становила майже 13% всього українського товарного експорту.

На цей сезон Україні

виробництво 5,4 млн тонн соняшникової олії – суттєве зростання на 20% в маркетинговому році, який завершився.

Ще до зупинки "Кернела" та інших заводів, олії в магазинах

здешевлення до 10% протягом наступних місяців завдяки дешевшому соняшнику. На полицях тоді ще продавали продукцію із сировини, закупленої за вищими цінами.

Оскільки Україна виробляє значно більше олії, ніж споживає, нинішня хвиля зупинок передусім загрожує експортним поставкам. Основні втрати припадуть на валютну виручку та аграріїв.

Якщо атаки триватимуть, повертати доведеться вже не тільки виробництво олії, а й можливість вирощувати соняшник для неї, оскільки інакше фермери можуть переглянути плани на сівбу, і соняшнику може не вистачити при відновленні виробництва.