Напередодні виборів до Конгресу США Дональд Трамп посилив тиск на Київ, обмежуючи розвіддані та Starlink, і намагається всіляко задобрити Путіна. Тим часом Москва, не маючи успіхів на фронті, робить ставку на зимовий терор проти енергетики і не лише.
Що залишилось за кулісами бурхливих розбірок між Києвом і Вашингтоном, чого варто чекати взимку і чи все-таки є перспектива перемир'я – читайте в матеріалі
День 9 жовтня не віщував Україні нічого загрозливого. У Маямі мали відбутись чергові переговори української делегації з американською, а
Очікування від зустрічі були відверто скромні: як казали РБК-Україна дотичні до переговорного процесу, Росія відмовлялася укладати навіть обмежені перемир'я, не кажучи вже про перспективи виходу на якийсь стабільний мир.
"Росіяни певний час тому почали пов'язувати навіть енергетичне перемир'я зі зняттям із себе санкцій", – говорив на початку місяця один з обізнаних співрозмовників РБК-Україна в українській владі. Натомість, як виглядало, американська сторона була більше схильною до протилежного підходу.
В середині вересня Конгрес нарешті ухвалив багатостраждальний санкційний законопроект Грема-Блюменталя. В середині жовтня він мав би вступити в силу, хоча би частково – принаймні, такі очікування існували в Україні.
Трамп перевертає стіл
Натомість Трамп шокував майже всіх причетних до процесу, у своєму стилі "перевернувши стіл" і взявши прямо протилежний курс – максимально задобрювати Москву і атакувати Київ.
Найбільш резонансною стала, звичайно, "дизельна угода" з Кремлем, завдяки якій Москва несподівано отримала з-за океану підтримку для своєї проблемної економіки (хоча стратегічно на її стан гіпотетичні доходи від продажу дизелю в США не так вже й вплинуть).
Дональд Трамп знову взявся дружити з Путіним, як минулоріч на Алясці (фото: Getty Images)
Як невдовзі, крок за кроком, з'ясували західні ЗМІ, "дизельна угода" стала лише верхівкою нового підходу США до ведення справ з Росією.
"Американці свято вірять, що улещуваннями Росії вони зможуть посадити її за стіл переговорів, і вона погодиться на перемир'я чи мир. Плюс Дмітрієв їх активно спокушає усілякими історіями, як про багатства Арктики, які вони спільно можуть освоювати", – каже РБК-Україна обізнаний співрозмовник в українській владі.
Дійсно, серед пропозицій, які, за даними західних медіа, американці готові зробити росіянам – навіть відновлення продажу російського газу в Європу, якась "рамкова безпекова угода", яку європейці ніби як мають укласти з РФ, цілком прагматичний інтерес американських переговорників до заморожених закордонних активів російського "Лукойла" тощо.
Навіщо це все Трампу (окрім ймовірних фінансових інтересів його оточення)? Відповідь очевидна – наближення виборів до Конгресу США, запланованих на 3 листопада.
І скільки би Трамп не розповідав про те, як добре йдуть справи в США за його керівництва, що війну з Іраном "майже виграно", а всі соціологи – продалися демократам, шанси Республіканської партії втримати за собою обидві палати Конгресу це ніяк не підвищує.
Згідно з найсвіжішими цифрами, ймовірність, що партія Трампа збереже більшість в Палаті представників, складає 11,5%, а в Сенаті – 27,6%, за даними проекту Race to the White House.
Різкий розворот Трампа в бік Росії цілком логічно супроводжувався і його вербальними атаками на Україну та особисто на Володимира Зеленського. В хід пішов майже весь звичний арсенал образ і аргументів: про "небажання Зеленського укладати угоду", про необхідність українцям "вибрати нового президента", про неймовірні суми, які хитрий Зеленський зміг видурити в Джо Байдена, про те, що в усьому насправді винуватий ще Барак Обама тощо.
Не обійшлося і без новинки – виявилося, що Україна ще й активно торгувала на відкритому ринку американськими крилатими ракетами Tomahawk (які насправді від США вона ніколи не отримувала). Підкріплював свої слова Трамп, наприклад, посиланнями на інтерв'ю екс-прессекретарки Зеленського Юлії Мендель.
Ситуація почала дуже нагадувати події початку минулої весни, після сумнозвісного скандалу в Овальному кабінеті – за тієї різниці, що цього разу важко було б дорікнути Зеленському чи українській команді в тому, що вони не так вдягнулися чи якось хибно себе вели.
"Варто утриматися від передчасних чи емоційних оцінок. Стримана та мудра позиція України, глави держави, нашої дипломатії повернула ці відносини у правильне дипломатичне русло після подій, які ви згадали. Переконаний, що так буде і зараз", – відповів на питання про паралелі між нинішніми і тими подіями голова МЗС України Андрій Сибіга
Після останніх дій і заяв Трампа багато разів згадували минулорічний скандал в Овальному кабінеті (фото: Getty Images)
Очевидна проблема в тому, що самі по собі словесні випади з боку Трампа цілком можна було би перетерпіти. Однак, у США є й цілком конкретні, значно болючіші інструменти впливу на Київ, які американська сторона і продемонструвала за останній тиждень.
Розвіддані та Starlink: що відбувається на тлі тиску США
Одразу після новин про "дизельну угоду" Вашингтона і Москви та чергових закликів Трампа до припинення українських ударів по російських НПЗ, джерело у владі запевнило РБК-Україна: якщо енергетичного перемир'я не буде, то удари триватимуть.
Але вже 11 жовтня Трамп, вдруге за останній час, оголосив про нібито досягнуте між Україною та Росією енергоперемир'я.
Для Києва ця заява стала сюрпризом: українська сторона не підтверджувала існування домовленості, однак погодилася утримуватися від ударів по російських НПЗ за умови, якщо цього перемир'я зі свого боку буде дотримуватись і Москва.
Протягом кількох наступних днів Україна справді не атакувала російську нафтопереробку, тоді як Кремль все одно продовжував інтенсивні удари по українських енергооб'єктах. Україна тим часом сконцентрувала далекобійні удари на російській цифровій інфраструктурі – були атаковані дата-центри "Яндекса" у різних регіонах РФ.
Один зі співрозмовників РБК-Україна пояснив, що значна частина російської цифрової інфраструктури більш централізована та локалізована, ніж українська. Тому ураження великих дата-центрів може одночасно створювати проблеми для багатьох сервісів і спричиняти серйозні незручності.
Зрештою, 15 жовтня Київ відновив атаки на російську нафтопереробку.
Проте з проблемами в отриманні американських розвідданих про пуски російської балістики та обмеженнями роботи Starlink Україна зіткнулась ще до цього. З 12 жовтня щонайменше під час двох атак балістикою по Києву необхідного американського попередження Україна не отримала.
Американська сторона, як писали західні медіа, пояснювала такі перебої "поганими погодними умовами", однак українські співрозмовники ставлять під сумнів цю версію. Сам Трамп заперечував припинення розвідувальної підтримки. 16 жовтня Зеленський уточнив, що Україна отримує розвіддані від десятків держав, однак інформацію безпосередньо про пуски балістичних ракет – саме від США.
Подібна ситуація вже виникала навесні 2025 року, якраз після скандалу в Овальному кабінеті. Тоді адміністрація Трампа на кілька днів призупинила передачу значної частини розвідданих Україні, використовуючи це як елемент тиску в переговорах. Обмеження зачепили, зокрема, інформацію для українських ударів по російських військових цілях.
Після зустрічі української та американської делегацій у Джидді 11 березня Вашингтон відновив як розвідобмін, так і військову допомогу.
Утім, нинішні перебої співрозмовники РБК-Україна не вважають настільки критичними. Починаючи з 14 жовтня Україна вже стабільно отримувала інформацію про пуски, зазначив один із співрозмовників видання.
До того ж, як пояснюють джерела, Україна отримує розвіддані не лише від США, а й від Великої Британії, Німеччини, Франції тощо.
"Тож якщо перебої з американською інформацією або "погані погодні умови" стануть системними, підстраховувати нас зможуть інші партнери. Можливо, спектр їхніх можливостей вужчий, але катастрофи не станеться", – вважає одне з джерел видання.
Інший співрозмовник пояснює, що частину балістичних ракет українські радіолокаційні станції можуть виявляти самостійно після їхнього входження в зону радіолокаційного контролю. Проте інформація від США безпосередньо про момент пуску дає додаткову фору в кілька хвилин.
"Для балістики, яка з північного напрямку може долітати до Києва за лічені хвилини, це суттєво. Але чи сильно рятують нас ці хвилини, якщо нам нічим її збивати? Тільки це дає нашим людям більше часу на те, щоб дістатись укриттів чи безпечних місць", – уточнює один із співрозмовників.
Зрештою, як по обіді 18 жовтня повідомив сам Зеленський, після певної перерви обмін розвідданими зі США все ж відновився.
Значно відчутнішими для військових, за словами співрозмовників РБК-Україна, стали обмеження Starshield – військового пакета супутникового зв'язку на базі Starlink. У ніч проти 14 жовтня українські підрозділи без попередження зіткнулися з обмеженнями роботи терміналів на рухомих платформах. Формальний ліміт становив близько 160 км/год, однак у різних підрозділах, за даними видання, зв'язок починав зникати вже на швидкості приблизно 60–80 км/год.
Український військовий зі Старлінком на Чернігівщині (фото: Getty Images)
За словами одного зі співрозмовників РБК-Україна, українська сторона намагалася з'ясувати причину обмежень. У SpaceX ситуацію спочатку пояснювали технічним збоєм, хоча джерела видання ставляться до цієї версії скептично.
Публічні пояснення також суперечили одне одному. Ілон Маск заявляв, що параметри роботи Starshield контролює влада США. А 15 жовтня Reuters із посиланням на американських та західних посадовців повідомило, що вказівка обмежити роботу сервісу надійшла з Білого дому до Пентагону. Сам Трамп, своєю чергою, заперечив, що його адміністрація або Маск навмисно обмежували роботу системи.
За ще однією версією від The Telegraph, саме Маск порадив Трампу сповільнити українцям військові "старлінки", а президент США із цим погодився. Втім, відповідальність брати на себе не хоче ніхто з них.
Увечері 14 жовтня ситуація частково покращилася: зв'язок почав відновлюватись до приблизно 160 км/год, але швидкісний ліміт залишився. Станом на 17 жовтня Зеленський підтвердив, що після досягнення швидкості 161 км/год Starlink в Україні відключається. При цьому, за словами президента, перевірка аналогічних терміналів у країнах ЄС показала, що там вони можуть працювати й на вищих швидкостях.
Співрозмовники видання в Силах оборони теж вказують на те, що нинішній максимум швидкості в приблизно 160 км/год зберігається, при цьому в деяких випадках зв'язок "відвалюється" і на менших швидкостях.
Обмеження Starlink передусім б'ють по двох напрямках, кажуть джерела РБК-Україна. Перший – дрони-перехоплювачі, які Україна намагається масштабувати для боротьби з реактивними "Геранями-4" та "Геранями-5". Саме такі російські БПЛА з кінця серпня стали одним із головних інструментів майже цілодобових атак на Київ та область.
Другий напрямок – так звані middle-strike місії, тобто удари безпілотниками на середню глибину. Однак обмеження зачіпають далеко не всі такі системи однаково, пояснює один зі співрозмовників РБК-Україна. Для одних безпілотників нинішній швидкісний ліміт не є критичним, тоді як роботу інших він суттєво ускладнює.
"Проведення частини місій стає складнішим, а деякі українські дрони – більш вразливими цілями. Однак ми до всього адаптовуємось", – каже одне з джерел.
Співрозмовники видання також повідомляють, що зараз тривають переговори щодо відновлення повноцінної роботи Starshield, і налаштовані стосовно їхнього результату оптимістично.
Викручування рук
Події останніх тижнів, пов'язані з обмеженням США розвідувальних даних та швидкості Starlink, співрозмовник РБК-Україна у владі називає нічим іншим, як викручуванням рук.
"Американці кажуть – виходьте з Донбасу, не пропонуючи нічого натомість. Вони не розуміють, що далі росіяни скажуть "віддати" Херсон та Запоріжжя. Для Трампа це просто угода, байдуже, що за наш кошт", – розмірковує співрозмовник.
Наразі ситуація на фронті не викликає у нього занепокоєння, значно більше турбує тил та постійні обстріли, особливо столиці. "Ми бачимо, що цілі ударів постійно змінюються. Після складів та дата-центрів ворог перекинувся на енергетику. Далі можуть бути інші промислові об'єкти зі збереженням ударів по мостах, енергетиці та воді", – допускає співрозмовник.
Говорячи про плани влади на зиму, він зазначає, що ризики зараз ще вищі, ніж торік – бо ситуація з антибалістикою суттєво гірша.
Відтак у поточній ситуації Трамп спробує вирішувати свої внутрішньополітичні проблеми зовнішніми методами, до того ж за рахунок слабшої сторони – України.
Частина джерел очікує, що після 3 листопада, дня голосування, цей тиск може дещо зменшитися, оскільки для Білого дому зникне фактор передвиборчого дедлайну. Водночас співрозмовники РБК-Україна скептично оцінюють можливість вийти до виборів – і навіть до весни – на стале, хай навіть секторальне перемир'я між Україною та Росією.
"Як мінімум все триватиме до проміжних виборів. Але якщо Трамп сильно програє, йому ж треба буде щось показувати своїм виборцям, що Республіканська партія взагалі не посипалась", – розмірковує інший співрозмовник РБК-Україна в українській владі.
Як і решта, він не бачить жодних реальних перспектив завершення вогню. Зокрема й тому, що Путін не зміг досягнути своєї ключової мети – захоплення всього Донбасу.
"За нинішніх умов на Донбас у нього і кілька місяців може піти, і цілий рік, і більше. Якщо в нього вдаться, то він далі дивитиметься, наскільки ми ослаблені, якщо сильно – то він спробує піти далі", – міркує співрозмовник.
Втім, поки що, попри високий темп бойових дій та постійні атаки, Росії зараз не вдається досягти на фронті результатів, які могли б змусити Україну погодитися на політичні вимоги Кремля.
Фокус на тил
За підрахунками Інституту вивчення війни, у вересні російські війська в кращому разі не отримали чистого територіального приросту, а з урахуванням українських контратак могли навіть втратити більше території, ніж захопили.
При цьому оцінка українського Генштабу вказує, що російські втрати за вересень становили близько 46 тисяч військових. При цьому рішення про нову масштабну мобілізацію в Кремлі, за інформацією джерел РБК-Україна, поки не ухвалене, хоча організаційно Росія до такого сценарію підготувалася.
Омський НПЗ після жовтневого діп-страйку (фото: t.me/exilenova_plus)
"Вони ж розповідають про фантастичні успіхи: мовляв, і до Запоріжжя підійшли, і Добропілля взяли, і Костянтинівку, і Куп'янськ відбили (заяви про захоплення названих міст не відповідають дійсності, - ред.). Як на тлі таких успішних успіхів проводити нову хвилю мобілізації? Схоже, вони побоюються внутрішньої дестабілізації та повторення соціальних наслідків мобілізації 2022 року. Ймовірно, вони ще не придумали привід чи загрозу, як цю мобілізацію виставити як виправдану", – розмірковує одне з інформованих джерел видання.
Водночас від своїх максималістських військових планів Москва не відмовляється. Однак розрив між російськими планами, офіційними заявами про захоплення нових територій та реальною ситуацією на фронті останнім часом тільки посилюється.
За інформацією джерел РБК-Україна, російське командування в найближчі місяці й надалі закладає у планування просування не лише на сході, а й на півдні, зокрема в напрямку Запоріжжя. Співрозмовники видання не вважають досягнення цих цілей у визначені противником строки реалістичним.
Саме через відсутність бажаних результатів на фронті Москва робить дедалі більшу ставку на удари по українському тилу.
Починаючи з кінця серпня Росія суттєво розширила перелік цілей для повітряних атак. Під ударами опинялися склади й логістичні центри, підприємства різних галузей, об'єкти залізничної інфраструктури та АЗС. Від кінця вересня – початку жовтня одним із головних напрямків цієї кампанії стала енергетика та мости столиці.
Удари по залізниці ускладнюють перевезення, по складах – постачання товарів, по підприємствах – роботу економіки. Атаки на енергетику б'ють одразу по кількох системах життєзабезпечення: електропостачанню, опаленню та водопостачанню. У підсумку всі ці удари посилюють тиск на цивільне населення.
Ситуацію погіршує й те, що українська енергосистема входить у новий опалювальний сезон, так і не відновившись повністю після попередніх російських кампаній. Частину обладнання вдалося відремонтувати або замінити, однак не всі пошкоджені потужності повернулися до роботи.
Росія намагається вражати не лише самі електростанції, а й інфраструктуру передачі електроенергії. Зокрема, удари по енерговузлах навколо Києва мають ускладнити передачу електроенергії до столиці навіть за умови, що частина генеруючих потужностей продовжує працювати. Тобто проблема полягає не лише в нестачі виробленої електроенергії, а й у можливості доставити її споживачам.
За прогнозами частини співрозмовників РБК-Україна, зима 2026–2027 може стати найскладнішою за весь час повномасштабної війни. На їхню думку, Кремль розраховує, що удари по енергетиці створять для України значно більший тиск, ніж російська армія зараз здатна забезпечити просуванням на фронті.
Саме цим джерела видання пояснюють небажання Москви погоджуватися на реальне енергетичне перемир'я – якщо удари по українському тилу залишаються головною зброєю ворога.
Частина співрозмовників вважає, що Україні зараз головне вистояти протягом зими. Якщо російська кампанія проти енергетики не дасть Кремлю бажаного результату, навесні може відкритися нове вікно можливостей для переговорів. Адже після завершення опалювального сезону один із головних інструментів російського тиску тимчасово втратить частину своєї ефективності і Москва буде змушена ще раз оцінити ціну продовження війни.
Інша частина співрозмовників не очікує принципових змін навіть навесні. На їхню думку, Росія здатна завдавати серйозних руйнувань українському тилу, але не може досягти вирішального результату на фронті. Тож Кремль поки не має можливості силою реалізувати власні територіальні вимоги, але й не демонструє готовності їх переглянути.
"Це ж залежить не від сезону, а від тиску на Путіна чи від ситуації з тим, що йому здадуть. Тиснути американці не хочуть, а будуть пробувати якусь здачу", – каже РБК-Україна ще один співрозмовник у владі.
За його словами, зараз американці вимагають від України припинити удари по російських НПЗ, нічого не пропонуючи взамін. "Вони готують нові зняття санкцій з Росії: з танкерів і газу, можливо, з частини компаній та осіб, думають, як перебрати контроль над замороженими активами", – додало джерело.
Глухий кут
За інформацією РБК-Україна, попри обмін різкими коментарями між Києвом та Вашингтоном, що тривав увесь минулий тиждень, паралельно йшла неофіційна дипломатична робота з американцями. Зокрема українська сторона пропонувала організацію нової зустрічі десь на європейських теренах, де якраз з візитом перебував Зеленский.
"Якщо вдасться з Віткоффом і Кушнером зустрітись, то, може, спробували б протиснути тему дрон-ділу зі США, якось дискусію в ту сторону повернути", – розповідав на тижні один з обізнаних співрозмовників видання.
Зрештою, контакт все ж відбувся, але в телефонному режимі. "Україна і надалі готова працювати конструктивно, чесно і на реальний результат. Дякую всім в Америці, хто підтримує саме такий підхід і Україну", – повідомив Зеленський за підсумками розмови.
Але, ймовірно, говорити про серйозне потепління між США і Україною ще дуже рано.
"Йде пошук формул, які б дійсно забезпечили Україні гарантії безпеки після війни. Наразі жодна країна не готова їх надати. Посередниками всі готові бути, але не гарантами", – констатує в розмові з РБК-Україна один з українських високопосадовців.
За його словами, можливою гарантією міг би стати вступ України до ЄС з доступом до фінансування на відбудову. Але, як свідчить відносно свіжий, цьогорічний досвід, про вступ до ЄС неможливо "домовитись" за зачиненими дверима, ігноруючи точку зору самих його країн-членів.
І численні європейські дипломати, з якими спілкується Україна, постійно підкреслюють: допомога Україні у війні – це одна річ, але вступ до Євросоюзу – зовсім інша. І змішувати їх не варто.
За оцінкою частини співрозмовників РБК-Україна, навіть якщо Україна успішно пройде цю зиму, до весни може так і не з'явитися нових факторів, які дозволили б Києву та Москві вийти з нинішнього глухого кута.
"Свіжі ідеї", про які інколи оголошують учасники перемовин, нерідко є просто повернення до вже пройденого матеріалу – наприклад, щодо створення на Донбасі демілітаризованої чи вільної економічної зони.
Або ж ці "свіжі ідеї" є апріорі неприйнятними для однієї чи кількох сторін – як пропозиція американців відновити продаж російського газу в Європу.
Розмова Володимира Зеленського з Віткоффом і Кушнером 18 жовтня (фото: t.me/V_Zelenskiy_official)
"Поки важко уявити, що можлива будь-яка угода, де ми щось віддамо або визнаємо втрату територій. Це запустить ланцюг подій, які призведуть до ще більших втрат. Але й плану, як завершити війну, немає ані у нас, ані у партнерів. Росіяни ж цього поки взагалі не хочуть. Їхня мета незмінна – нейтральний статус України та визнання Заходом того, що ми в зоні впливу РФ. Це єдина реальна мета Путіна", – констатує обізнаний співрозмовник видання.
Питання-відповідь
– Чому США посилили тиск на Україну?
Головна причина — наближення виборів до Конгресу США 3 листопада. Через високий ризик втратити більшість у Сенаті та Палаті представників Трамп намагається вирішити внутрішньополітичні проблеми зовнішніми методами й показати швидкий результат за рахунок України.
– Як саме США тиснуть на Київ у військовій сфері?
Американська сторона тимчасово обмежувала передачу розвідданих про пуски балістичних ракет, а також запровадила швидкісний ліміт (близько 160 км/год) для військових терміналів Starshield. Це ускладнило роботу українських дронів-перехоплювачів проти реактивних російських БПЛА.
– На що робить ставку Росія через відсутність успіхів на фронті?
Оскільки РФ не може силою захопити Донбас і боїться соціальних наслідків нової хвилі мобілізації, Кремль змістив фокус на руйнування українського тилу. Основний розрахунок Москви — масовані удари по енергетиці, водопостачанню та логістиці під час зимового опалювального сезону.
– Чи є перспективи укладення перемир'я найближчим часом?
Співрозмовники видання оцінюють вихід на стале перемир'я до виборів у США чи навіть до весни як малоймовірний. Наразі не існує прийнятних для сторін формул, партнери не готові надавати реальні гарантії безпеки, а ключова мета Путіна — підпорядкування України — залишається незмінною.
