Тривалі відключення світла, води й опалення змінюють не лише звичний побут українців. Вони можуть впливати також на фізичне та психологічне здоров'я, тож базові рекомендації медиків варто знати кожному.
Про це повідомляє
Додаткові ризики під час відключень
Українцям нагадали, що тривалі відключення електроенергії можуть впливати не лише на звичний побут, а й на фізичне та психологічне здоров'я.
Додаткові ризики, за словами спеціалістів, створюють:
порушення сну;
переохолодження;
зневоднення;
неправильне зберігання продуктів;
неправильне зберігання ліків;
використання небезпечних джерел обігріву.
Хто з українців - у "групі ризику"
У "групі ризику" під час тривалих відключень - електроенергії, води чи опалення - перебувають:
діти;
люди старшого віку;
вагітні;
пацієнти з хронічними захворюваннями.
Цим категоріям людей важливо приділити особливу увагу - заздалегідь подбати про всі необхідні умови та підтримку близьких.
Як знизити ризики під час відключень
З огляду на ситуацію, що склалась в Україні під час війни, у Департаменті охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації (КМДА) поділились 10 "базовими" рекомендаціями, які допоможуть убезпечити себе та близьких:
підготуватися до тривалих знеструмлень;
уникнути поширених небезпек;
вберегти здоров'я.
"Завчасна підготовка, дотримання простих правил безпеки та уважність до самопочуттядопоможуть пережити тривалі відключення електроенергії з меншими ризиками для себе та близьких", - наголосили фахівці.
В цілому медики радять:
заздалегідь подбати про базові потреби - перевірити домашню аптечку, підготувати запаси води й продуктів;
скласти план дій - для всієї родини.
1 порада - підготувати запас необхідних ліків
Перша порада на випадок відключень - підготувати запас необхідних ліків:
передивитись домашню аптечку;
перевірити терміни придатності препаратів;
упевнитись у наявносіті ліків, які необхідно приймати постійно.
"Особливо це важливо для людей із цукровим діабетом, серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою та іншими хронічними станами", - нагадали українцям.
2 порада - подбати про запас питної води
Відсутність електроенергії може впливати на роботу насосного обладнання та водопостачання.
Тому важливо мати вдома запас води:
для пиття;
для приготування їжі;
для гігієни.
"Особливо уважними потрібно бути до маленьких дітей і літніх людей, які можуть не завжди вчасно повідомити про спрагу", - наголосили медики.
3 порада - продумати харчування без холодильника
Продукти в холодильнику, який не працює тривалий час, можуть швидко втрачати безпечність.
З огляду на це, українцям варто заздалегідь сформувати запас їжі, яка не потребує спеціальних умов зберігання.
Для такого домашнього запасу підійдуть:
крупи, макаронні вироби;
консерви промислового виробництва;
горіхи, сухофрукти;
хлібці та сухе печиво;
продукти тривалого зберігання в герметичному пакуванні;
дитяче харчування відповідно до віку та потреб дитини.
4 порада - зберігати тепло й уникати переохолодження
Тривала відсутність електроенергії та опалення в холодну пору року може призвести до переохолодження (особливо в дітей, людей старшого віку та пацієнтів із хронічними захворюваннями).
Для того, щоб зберегти тепло, спеціалісти рекомендують:
одягатись "кількома шарами" (краще використовувати декілька легких речей, ніж один товстий светр);
одягати теплі шкарпетки, домашнє взуття та головний убір (якщо у приміщенні холодно);
використовувати ковдри, спальники та термобілизну;
за можливості - зосередити перебування людей в одній кімнаті (яку легше зберігати теплою);
утеплити вікна та двері, використовувати щільні штори;
не забувати про легку фізичну активність (яка допомагає підтримувати теплообмін).
Якщо людина переохолодилася, необхідно:
перемістити її в тепле місце;
зняти з неї мокрий одяг (якщо такий є);
укутати сухими ковдрами.
Не можна при цьому:
розтирати кінцівки;
використовувати гарячу ванну;
прикладати безпосередньо до шкіри гарячі предмети.
"За підозри на тяжке переохолодження необхідно викликати екстрену медичну допомогу", - констатували у прес-службі Департаменту.
5 порада - не використовувати у приміщеннях генератори й пальники
Особливо небезпечним, за словами спеціалістів, є неправильне використання альтернативних джерел живлення та обігріву.
Причиною пожежі та отруєння чадним газом можуть стати:
генератори;
газові пальники;
туристичні плитки;
мангали.
"Чадний газ не має кольору та запаху, тому людина може не помітити його накопичення в приміщенні", - нагадали українцям.
Якщо є підозра на отруєння, необхідно:
негайно вийти на свіже повітря;
викликати допомогу за номером 103 або 112;
не повертатися у приміщення до підтвердження його безпечності відповідними службами.
6 порада - дотримуватись режиму сну та відпочинку
Порушувати сон можуть зміни звичного графіка життя, шум генераторів, холод і навіть тривожні новини.
Недосипання, своєю чергою, посилює втому, дратівливість і знижує концентрацію уваги.
Щоб підтримати якість сну, спеціалісти рекомендують:
намагатись лягати спати та прокидатися приблизно в один і той самий час;
створити максимально комфортні умови для відпочинку (використовувати теплу ковдру, сухий одяг і зручне спальне місце);
за можливості - провітрювати кімнату, не допускаючи надмірного охолодження;
обмежити вживання у другій половині дня кави, міцного чаю та енергетичних напоїв;
не використовувати алкоголь як засіб для засинання;
обмежити перегляд новин і користування гаджетами перед сном.
"Якщо проблеми зі сном тривають довго, впливають на повсякденне життя та супроводжуються постійною втомою або тривогою, варто звернутися до сімейного лікаря", - порадили експерти.
7 порада - підтримувати фізичну активність
Тривале перебування вдома (особливо в холодному приміщенні), може призводити до зниження рухової активності.
Це негативно впливає як на загальне самопочуття, так і на роботу серцево-судинної системи та м'язовий тонус.
При цьому підтримувати рухову активність можна навіть без електроенергії:
робити нескладну ранкову зарядку;
періодично вставати й рухатись (при тривалому сидінні);
виконувати легкі вправи на розтягування;
виходити на прогулянки (за сприятливих погодних умов);
залучати до рухливих ігор дітей.
"Людям із хронічними захворюваннями варто узгодити рівень фізичного навантаження з лікарем", - порадили у Департаменті КМДА.
Зазначається також, що не потрібно виконувати інтенсивні вправи, якщо людина:
почувається погано;
має ознаки переохолодження.
8 порада - контролювати стан здоров'я
Особливо важливо контролювати стан здоров'я - за наявності хронічних захворювань.
"Важливо не втрачати контроль над захворюваннями, які потребують регулярного лікування та спостереження", - наголосили медики.
Так, людям із гіпертонією рекомендують:
мати під рукою справний тонометр;
регулярно вимірювати артеріальний тиск (відповідно до рекомендацій лікаря).
Пацієнтам із цукровим діабетом необхідно:
мати запас призначених препаратів, глюкометр і тест-смужки;
подбати про правильне зберігання інсуліну.
"Для невідкритого інсуліну зазвичай потрібна температура +2…+8°C, однак умови зберігання залежать від конкретного препарату", - нагадали українцям.
Людям із бронхіальною астмою та хронічними захворюваннями легень - важливо мати при собі призначені інгалятори.
Пацієнтам, які залежать від електромедичного обладнання (зокрема кисневих концентраторів або апаратів вентиляційної підтримки) - необхідно:
заздалегідь подбати про резервне живлення;
узгодити з лікарем план дій у разі тривалого відключення.
"Не відкладайте планові консультації та не змінюйте самостійно схему лікування через відсутність електроенергії", - зауважили експерти.
9 порада - подбати про психологічний стан
Тривалі знеструмлення на тлі війни можуть посилювати:
тривожність;
відчуття невизначеності;
емоційне виснаження;
дратівливість.
"Особливо важливо не ігнорувати ці стани, а знаходити час для відновлення", - констатували медики.
В цілому психологи рекомендують:
обмежити безперервне читання новин і перевіряти інформацію у визначені проміжки часу;
підтримувати спілкування з рідними, друзями та знайомими;
зберігати звичні сімейні ритуали: спільні сніданки, читання, настільні ігри тощо;
використовувати прості дихальні вправи та техніки розслаблення;
планувати невеликі щоденні справи, які допомагають відчувати контроль над ситуацією;
не вимагати від себе максимальної продуктивності в умовах постійного стресу;
особливу увагу приділяти дітям і людям старшого віку.
"Пояснюйте дітям ситуацію зрозумілими словами, підтримуйте їх і допомагайте зберігати відчуття безпеки", - зауважили спеціалісти.
Якщо ж тривога, пригнічений настрій, порушення сну або відчуття виснаження не минають і заважають повсякденному життю, варто звернутися до сімейного лікаря, психолога або психіатра.
10 порада - мати план зв'язку й отримання меддопомоги
Остання, але не менш важлива порада, - мати план зв'язку та отримання медичної допомоги.
Тобто важливо заздалегідь продумати, як зв'язатися з рідними, сімейним лікарем та екстреними службами:
зберегти у телефоні та записати на папері важливі номери телефонів;
подбати про заряджені телефони, павербанки та резервні батарейки;
домовитись із близькими про спосіб зв'язку та місце зустрічі, якщо мобільний зв'язок буде недоступний;
з'ясувати адресу найближчого медичного закладу та маршрути до нього;
тримати в доступному місці документи, медичні виписки та перелік препаратів, які необхідно приймати.
"Якщо поруч живуть літні люди або люди з інвалідністю, домовтеся про регулярний зв'язок із ними та допомогу в разі потреби", - порадили експерти.
Насамкінець українцям ще раз нагадали, що у разі невідкладного стану необхідно телефонувати за номерами 103 або 112.
"Не відкладайте виклик екстреної медичної допомоги через відсутність електроенергії", - підсумували у Департаменті охорони здоров'я міста Києва.
