Нові правила бронювання загрожують бізнесу втратою цінних співробітників, а працівникам — мобілізацією. Підприємства, як і раніше, змушені обирати, кого бронювати, фахівці напередодні 25-річчя ризикують залишитися без відстрочки, а компанії, що втратили статус критично важливих, — не встигнути його відновити. Які ризики приховує нова система бронювання і хто першим може втратити захист від мобілізації — з'ясовував Фокус.
В Україні запровадили нові правила бронювання. Уряд оновив критерії визначення критично важливих підприємств, а також правила підтвердження статусу критично важливого суб’єкта господарської діяльності. І на даний момент 90% державних органів вже переглянули критерії критичності, повідомили в Міністерстві економіки та навколишнього середовища.
Як повідомив
Якщо виявиться, що підприємство відповідало лише скасованому критерію — воно втратить статус критично важливого. А отже, втратить і автоматичне право на збереження робочих місць. У такому разі йому нададуть можливість повторно подати документи — вже за іншими критеріями, які залишилися чинними. Якщо воно відповідатиме цим критеріям — статус повернуть.
Іншими словами, статус не відбирають у всіх — лише у тих, чиї критерії скасували, але й його не продовжують "за інерцією" — його потрібно підтвердити за новими правилами. Втрата статусу не є остаточною — можна подати заявку заново за чинними критеріями.
Якщо критерії для підприємства не змінилися, то статус "критично важливого" зберігається.
"Для підприємств оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів передбачено квоту бронювання у розмірі 95%. Працівники, які безпосередньо задіяні у виробництві та аварійно-відновлювальних роботах, зберігають бронювання. Бронювання понад 95 % працівників можливе за обґрунтованим рішенням Міноборони або Міненерго з урахуванням рекомендацій Координаційного центру", — уточнюють у міністерстві.
Загальний ліміт
Окремо підготовлено проєкт рішення щодо перехідного періоду для підприємств, у яких термін визнання критичними закінчується в листопаді–грудні 2026 року. Згідно з цим проєктом статус пропонується продовжити на 31 день, щоб підприємства могли підтвердити свій критичний статус відповідно до нових вимог без зупинки роботи.
До групи ризику належать будівельники, ІТ-фахівці та працівники сфери торгівлі
На сьогодні, як зазначено
З одного боку, начебто все так, як і було, але з іншого боку, є нюанси, розповідає Фокусуадвокат Валентин Серков. Тепер до групи ризику потрапила, наприклад, роздрібна торгівля. Як така, вона не є критичною інфраструктурою і легко підпадає під звуження критеріїв — рівень критичності визначатиметься за погодженням із Координаційним центром, тобто автоматично не гарантується. Сфера будівництва — якщо її діяльність безпосередньо не пов’язана з відновленням критичної інфраструктури або зведенням укріплених районів. Переробна та видобувна промисловість — якщо продукція не призначена для оборони чи продовольчої безпеки або ж не є видобутком стратегічної сировини. ІТ та зв’язок теж можуть зазнати значних скорочень, якщо, наприклад, не забезпечують оборону чи життєдіяльність.
"Підприємство "вилітає", якщо його критерій скасували, а воно не відповідає новим чинним критеріям. Тому найбільше ризикують ті, хто отримав статус за "широкими" галузевими критеріями — торгівля, культура, звичайне будівництво, нестратегічна переробка. А це, на секундочку, тисячі співробітників мобілізаційного віку, які, якщо вже не поповнили лави ЗСУ, то ось-ось поповнять. Бронь зникає дуже швидко, і поки підприємства намагатимуться знову отримати статус критичного, співробітники вже будуть в окопах", — вважає юрист.
Знову керівники обиратимуть, хто потрапить під бронь
Постанова Кабміну змінює процедури та терміни отримання статусу критично важливого підприємства та бронювання. При цьому з’являється додатковий бюрократичний етап — Координаційний центр, доцільність якого викликає сумніви, оскільки аналогічні функції вже виконують державні органи. Також простежується тенденція до скорочення лімітів бронювання, зокрема для міжнародних проектів допомоги (до 50% співробітників, але не більше семи осіб на проект).
"Це може призвести до заміни українських фахівців іноземними, а отже — до відтоку коштів з української економіки, оскільки зарплати, податки та інші платежі надходитимуть за кордон. Тому економічні наслідки таких обмежень викликають серйозні питання", — розповідає Фокусу адвокат Роман Ліхачов.
Також, за словами юриста, виникає питання, хто саме потрапить під обмеження щодо бронювання: керівники чи безпосередньо робітники-фахівці. Відсутність чітких критеріїв створює корупційні ризики та посилює людський фактор. Крім того, підприємства не можуть гарантувати унікальним фахівцям бронювання, що ускладнює їх залучення та утримання.
"На мій погляд, у першу чергу слід зарезервувати фахівців, без яких підприємство не зможе функціонувати, а перелік посад і критерії резервування мають бути чітко визначені. Але їх немає. Усе вирішує керівник. Це не зовсім правильно", — вважає адвокат.
І досі невідомо, що робити з тими, кому ось-ось виповниться 25. Ось, наприклад, людина приходить у віці 24 років і 10 місяців — унікальний інженер. Забронювати в 24 роки не можна, тільки з 25. Але в 25 він уже в розшуку у ТЦК — повістку надіслали раніше. Встигнути забронювати неможливо.
"Є навіть випадок призову в день народження: система не пропускала, бо ще не виповнилося 25 років і немає статусу військовозобов’язаного. З цими людьми досі нічого не вирішено — унікальні фахівці втрачаються. Я вважаю, що все має відбуватися автоматично, за чіткими критеріями: підходить за посадою та підприємством — бронюється; не підходить — одразу повідомляють на роботі. А вони знову залишили все на розсуд керівників підприємств: спочатку там, потім затверджують нагорі. Усе залишилося як було, тільки скоротили кількість заброньованих", — констатує адвокат.
Питання узгодження лімітів щодо бронювання викладено досить розпливчасто, а коли немає чітких критеріїв, це створює підґрунтя для корупції та неоднозначного тлумачення.
"Я не розумію, в яких випадках Координаційний центр ухвалюватиме рішення щодо лімітів і в якому порядку. І яка процедура оскарження рішення Координаційного центру — вона сформульована надто розпливчасто. Підприємство звернулося з проханням про збільшення лімітів — має отримати обґрунтоване рішення про відмову. Куди далі воно може швидко подати оскарження і як швидко? Звертатися до суду немає сенсу: у мене в Київському окружному суді деякі справи 2023 року досі не розглянуті, є навіть справа 2021 року. Тому потрібна організація, куди можна швидко подати апеляцію, щоб не втратити унікальних фахівців", — констатує Роман Ліхачов.
Економічне бронювання принесло б більше користі
За словами адвоката, логічніше було б зосередитися на економічному резервуванні — як раніше, прив’язаному до зарплат. Але Кабмін визнав його корумпованим. З одного боку, можливо, це й так, але з іншого — це гроші для бюджету: підприємствам доводилося виплачувати високу зарплату "в білу".
Другий момент — унікальність фахівців. Якщо резервування не є економічно вигідним, воно має ґрунтуватися на унікальності: є посади, які не можна замінити жінками, молоддю тощо — тоді є сенс їх резервувати.
"Мені цікаво, наскільки ця реформа сприятиме поповненню армії. Якщо людину не забронювали на одному підприємстві, а вона хоче отримати бронювання, — вона піде на інше. Якщо все не прописано до дрібниць — виникнуть складнощі, і багато хто потрапить під мобілізацію. Я вважаю: по-перше — має бути електронна система бронювання; по-друге — чіткість критеріїв. Коли будуть ідеальні критерії — підприємство із затвердженою критичністю, чіткі критерії критичності, перелік посад, що підлягають бронюванню, — все буде банально просто", — зазначає адвокат.
До того ж, як підкреслює адвокат, більшість заброньованих місць належать державним комунальним підприємствам, а частка приватного бізнесу не така вже й велика. У кримінальних справах про масові випадки фіктивного бронювання на приватних підприємствах немає, а на державних і комунальних — є. Побачимо, чим це закінчиться. Коли немає чіткості — це біда для всіх.

